Згідно з існуючим на сьогоднішній день визначенням, сінаж – це силосований корм, заготовлений  із  тонкостеблових трав, скошених у ранні фази вегетації та пров’ялених до вологості 45-55%.  При цьому у сінажі майже повністю зберігаються листя й суцвіття, повільніше, ніж у силосі, протікає гідроліз білка,  втрати поживних речовин становлять 8-12%.  За рахунок пров’ялювання водоутримуюча сила рослинних клітин лімітує доступність води для більшості мікроорганізмів, розвиток та активність яких пригнічується або повністю припиняється. За таких умов низька вірогідність розвитку мікроміцетів,  маслянокислих  бактерій, спостерігається лише  слабке молочнокисле бродіння. Отже, процедура пров’ялювання сировини знижує ризик  небажаного бродіння сінажної маси. Разом з тим, не завжди можливо швидко провести цю процедуру, особливо в умовах з різким коливанням температур.   Збільшення терміну пров’ялювання через погодні умови або високу врожайність рослинної маси з підвищеною вологістю загрожує втратою поживних речовин та мікробіологічним забрудненням сінажної маси, зокрема клостридіями, ще у полі. За слабкого підкислення залишковий цукор та молочна кислота ферментується клостридіями до масляної кислоти, що збільшує втрати поживних речовин у сінажі.

Одним із технологічних прийомів оптимізації бродильних процесів при сінажуванні  є використання біологічних консервантів. Нині на ринку України представлені  біологічні консерванти, основою яких  є різноманітні композиції  штамів переважно гомоферментативних молочнокислих бактерій.  Проте, накопичені дані про успішне застосування у практиці консервування рослинної сировини для годівлі тварин бактерій виду Bacillus subtilis. Спороутворюючі бактерії Bacillus  subtilis, порівняно з молочнокислими бактеріями є більш активними продуцентами біологічно активних речовин: вони володіють високою ферментативною активністю (амілолітичною, ліполітичною, целюлозолітичною, протеолітичною), продукують амінокислоти, зокрема незамінні, та вітаміни. Не зважаючи на приналежність до групи аеробів, у клітинах яких утворюються протеолітичні ферменти, бактерії Bacillus  subtilis не відносяться до амоніфікаторів, оскільки їх дія на  білок зводиться лише до пептонізації, без утворення аміаку.  Мікроорганізми цього виду характеризуються більш вираженою і різноманітною антимікробною активністю за рахунок продукції ними антибіотичних речовин, які пригнічують ріст  як бактерій, так і грибів. Володіючи високою амілолітичною активністю, бактерії Bacillus  subtilis  не лише  ферментують низку цукрів з утворенням переважно молочної кислоти, але й  розчиняють крохмаль  до  низькомолекулярних декстринів, що сприяє накопиченню  додаткової кількості молочної кислоти та відкриває можливість їх використання для консервування рослин з високою буферністю та низьким вмістом цукру.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН має багаторічний досвід з пошуку активних штамів мікроорганізмів виду Bacillus  subtilis та відбору кращих з них для створення біологічних препаратів для кормовиробництва.

Мікробний консервант для сінажу містить високоактивний штам бактерій  виду Bacillus  subtilis, який володіє вираженою амілолітичною активністю, синтезує незамінні амінокислоти та вітаміни, є антагоністом до гнильних, маслянокислих бактерій та мікроміцетів, в анаеробних умовах синтезує переважно молочну кислоту, що забезпечує швидке (за 1–2 доби) підкислення сінажної маси. За нашими спостереженнями, сінаж, заготовлений без консерванту, є менш підкисленим і, як наслідок, містить масляну кислоту, частка якої в загальному вмісті кислот складає від 2 до 5%. За аналогічних умов використання Мікробного консерванту для сінажування рослинної сировини сприяє оптимізації мікробіологічних процесів, зокрема у сторону пригнічення маслянокислого бродіння, при цьому частка масляної кислоти  в загальному вмісті кислот складає від 0 до 1%.

Відомо, що сінаж є схильним до аеробного псування унаслідок  недостатньо герметичного укриття при зберіганні та при виїмці зі сховищ для годівлі тварин, коли є безпосередній контакт з повітрям.  За застосування Мікробного консерванту для сінажування рослинної сировини можливе суттєве  підвищення аеробної стабільності сінажу, за рахунок підкислення корму та синтезу бактеріями  виду Bacillus  subtilis антифунгальних речовин.

Сінаж має виразні пробіотичні властивості, його згодовування сприяє підвищенню опірності організму молодняку великої рогатої худоби до шлунково-кишкових хвороб, оптимізації рубцевого метаболізму та, як наслідок, підвищенню продуктивності  до 20% .

Мікробний консервант для сінажу виготовляється у рідкій формі, де бактерії знаходяться у фізіологічно активному стані, а тому при контакті з рослинною сировиною вони швидко починають активно живитися соками  зеленої маси та розмножуватися.  Одного  літру  консерванту достатньо для сінажування 40 т зеленої маси рослин. Для приготування робочого розчину консервант необхідно в 100 разів розвести питною не хлорованою водою кімнатної температури безпосередньо в день застосування.

Одним з важливих технологічних моментів при використанні біологічних консервантів для консервування рослинної сировини є забезпечення рівномірного розподілу бактерій по зеленій масі за максимально короткий час, що можна досягти шляхом внесення консерванту через дозатор комбайну під час збирання зеленої маси після пров’ялювання до оптимальної вологості безпосередньо у полі. При цьому ступінь розведення консерванту водою підбирається в залежності від потужності насосу-дозатору, але витрати консерванту все рівно мають бути 1л на 40 т сировини.

На відміну від хімічних консервантів Мікробний консервант  для сінажування є повністю безпечним для людей, тварин та довкілля, його компоненти не  є хімічно агресивними,  його важко передозувати.

 

Кравченко Н.О., Передерій М.Г.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН