Цього року під час нашого традиційного щорічного науково-практичного семінару науковці Інституту та наші партнери акцентували увагу слухачів на біологічних методах та засобах підвищення прибутковості сільськогосподарського виробництва та інших, важливих для аграріїв, аспектах.

Окрім нашого Інституту в організації заходу взяли участь Національна академія агарних наук України, Департамент агропромислового розвитку Чернігівської ОВА, Секція науково-інноваційного розвитку АПК Чернігівської області Північного міжрегіонального наукового центру Національної академії агарних наук України та Громадська організація «Чернігівська сільськогосподарська дорадча служба» за активної участі Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Бажаючих «зазирнути» у світ маленьких мікроорганізмів, здатних приносити великі прибутки (як було анонсовано), виявилося 72 зареєстрованих учасника з 10 областей України.

Відкриваючи захід, директор Інституту, доктор економічних наук, член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко, після вітання усіх, хто приєднався, наголосив, що питання біологізації аграрного виробництва в нашій країні ще донедавна розглядалися переважно з позицій безпечного використання, насамперед, засобів хімізації. Але за сучасних соціально-економічних умов та відповідних викликів значно зростає роль біологічних факторів як перспективного напряму розвитку аграрного виробництва, підвищення його ефективності та посилення конкурентоспроможності вітчизняного виробника.

У своєму вітальному слові до учасників семінару директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОВА Олег Крапивний акцентував увагу на важливості застосування досягнень науково-технічного прогресу в цілому і, особливо, як в наш час, так і в перспективі – на зростанні значення біологізації виробництва. При цьому Олег Вікторович наголосив на значній ролі нашого Інституту в науковому забезпеченні розвитку біологічного вектора вітчизняного аграрного сектора.

Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен відмітив, що активне застосування хімічних засобів на попередньому етапі забезпечило підвищення продуктивності та обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. У той же час, зазначив Юрій Володимирович, це негативно впливає на довкілля та, особливо, на здоров’я наших людей та прийдешніх поколінь і підкреслив значення біологізації в екологічному аспекті.

На значенні ґрунтової мікробіоти для стабілізації аграрного виробництва акцентував увагу учасників заходу у своїй програмній доповіді начальник відділу сільськогосподарської мікробіології ІСМАВ НААН, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Віталій Волкогон. Віталій Васильович зазначив, що, як відомо, «зелена» революція у ХХ столітті дала можливість досягти безпрецедентних успіхів у світовому виробництві харчових продуктів завдяки здобуткам селекціонерів, генетиків та використанню мінеральних добрив і пестицидів. Однак екологічні та економічні ризики від застосування агрохімікатів стали надзвичайно високими. Тому задля збереження стабільності аграрного виробництва та довкілля все частіше озвучуються ідеї нової «зеленої» революції, біологічної, яка повинна базуватися на меншій кількості інтенсивних витрат і з меншим негативним впливом на довкілля. При цьому є усвідомлення, що для цього вирішальне значення має оптимізація функціонування угруповань мікроорганізмів у ґрунтах через їхню провідну роль у колообігу, утриманні та вивільненні основних поживних для рослин речовин. Основними реальними напрямами покращення «здоров’я» ґрунту та стану й функціонування ґрунтової мікробіоти, які детально розкрив доповідач, визнаються наступні: накопичення гумусу в ґрунті; використання мікробних препаратів в технологіях вирощування сільськогосподарських культур; впровадження у виробництво сучасних технологій компостування органічної речовини.

Провідний науковий співробітник лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Любов Токмакова ознайомила учасників семінару з можливостями реалізації потенціалу біологічної трансформації сполук фосфору в агроценозах за впливу фосфатмобілізувальних бактерій на прикладі як уже широковідомого та успішно зарекомендувавшого себе у сільськогосподарському виробництві препарату Поліміксобактерин (для інокуляції насіння кукурудзи та інших зернових й технічних культур і для обробки вегетуючих рослин), так і нового, поки що експериментального, перспективного біопрепарату на основі Bacillus sp. (для інокуляції насіння соняшника).

У другій своїй доповіді Любов Миколаївна розповіла про розроблений в лабораторії біологічний деструктор рослинних решток Мікробактерин. До речі, під час минулорічного семінару сільськогосподарські товаровиробники критикували наш Інститут за відсутність подібного препарату (на той час Мікробактерин ще проходив етапи випробування) з огляду на сучасну актуальність цієї теми. Доповідачка розкрила багатогранну ефективність цього препарату як в землеудобрювальному, так і в фітосанітарному аспектах.

Блок доповідей щодо можливостей залучення в аграрні технології біологічного азоту за допомогою азотфіксувальних мікроорганізмів та щодо біопрепаратів Інституту на їх основі розпочав провідний науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Дмитро Крутило. Доповідач ознайомив учасників семінару з перевагами препарату Ризогумін (торф’яна форма) на основі бульбочкових бактерій для зернобобових культур. Більш детально Дмитро Валерійович презентував механізм дії та ефективність препарату для сої та квасолі. При цьому, для сої в лабораторії розроблено Ризогумін на основі бінарної композиції штамів (швидкорослого та повільнорослого), що забезпечує більш стабільну, надійну та тривалу роботу цієї природної «фабрики» біологічного азоту.

Завідуючий лабораторією фізіології мікроорганізмів ІСМАВ НААН, доктор сільськогосподарських наук Сергій Козар присвятив свою презентацію перевагам та ризикам застосування інокуляції при виробництві зернобобових культур. Багаторічний досвід застосування Ризогуміну (як торф’яної так і рідкої форм) у виробничих умовах свідчить, що, за дотримання інструкцій, можна завжди отримати приріст врожаю. Особливо вразило учасників семінару, що по гороху прирости урожайності сягали 100 % як в Україні, так і в Литві. Щодо рідкої форми Ризогуміну, на якій більш детально зупинився Сергій Федорович, то нашим науковцям вдалося досягнути подовженого терміну зберігання як самого препарату, так і бактеризованого ним насіння, що є надзвичайно важливим у виробничих умовах.

Про можливості отримання біологічного азоту за рахунок асоціативної азотфіксації для живлення ячменю, вівса, проса, картоплі та овочевих культур розповіла завідуюча лабораторією ґрунтової мікробіології ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Світлана Дімова. На основі цих бактерій Інститут пропонує аграріям високоефективні біопрепарати Мікрогумін і Біогран (гранульована та рідка форми). Принагідно, на даний момент наші співробітники готують велику партію рідкого Біограну під огірки для наших австрійських партнерів.

Ще один наш препарат на основі азотфіксувальної бактерії – Діазобактерин – представив головний науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, доктор біологічних наук Євгеній Копилов. Цей препарат призначений для бактеризації насіння гречки, жита та злакових трав. У той же час його комплексне застосування разом з нашим біофунгіцидом Хетоміком для гречки значно підвищує продуктивність цієї культури у порівнянні з обробкою одним лише Діазобактерином.

Нашими мікробіологами також розроблено й низку високоефективних біопрепаратів для кормозаготівлі. Зокрема завідуюча лабораторією пробіотиків ІСМАВ НААН, кандидат ветеринарних наук Наталія Кравченко представила мікробні консерванти для соковитих кормів (сінажу, силосу, корнажу), які сприяють більш тривалому зберіганню обробленої маси та кращій збереженості поживних якостей корму, що позитивно позначається на здоров’ї і продуктивності тварин.

У своїй другій доповіді Наталія Олександрівна познайомила учасників семінару з нашим біородентицидом Антимишином. Популярність цього препарату особливо зросла останніми роками з огляду на м’які теплі зими, що призводить до засилля мишоподібних гризунів на полях. Високу ефективність у боротьбі з цими шкідниками Антимишин продемонстрував і при застосуванні в окопах та бліндажах, де особливо цінною виявилася така «біологічна» перевага цієї бактерії – викликати епізоотію серед популяції гризунів.

Про великі перспективи вирощування люпину кормового в зоні Полісся України, його значення для підвищення родючості ґрунтів та зміцнення кормової бази тваринництва розповів завідуючий лабораторією землеробства та насінництва відділу наукового забезпечення агропромислового виробництва ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Бардаков. Також Володимир Анатолійович представив усю лінійку сортів люпинів нашого Інституту та особливості кожного з них. Про зростання попиту на цю культуру, зокрема свідчить і той факт, що майже все насіння, яке виробили наші люпинярі на поточний рік, вже реалізовано.

Директор Інституту, доктор економічних наук, член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко ознайомив учасників семінару з можливостями отримання високого економічного ефекту від застосування усіх представлених препаратів, підкріпивши свою доповідь конкретними результатами та показниками. При цьому Анатолій Михайлович наголосив на необхідності чіткого дотримання інструкцій по застосуванню наших наукових розробок, адже їх порушення може не дозволити проявитися потенціалу бактеризації, що є основною причиною відсутності ефекту у виробничих умовах.

Щодо різноманітних напрямів державної допомоги та грантових проєктів для підтримки вітчизняних аграріїв детально поінформував слухачів директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОВА Олег Крапивний, зазначивши, що на даний час особливо заохочується створення нових робочих місць. Також Олег Вікторович навів конкретні приклади успішної реалізації низки проєктів на теренах нашої області.

Біологічні аспекти сільськогосподарського виробництва традиційно були доповнені цікавою та корисною для аграріїв інформацією представників Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області. Так начальник відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Людмила Колесник висвітила положення Порядку проведення арбітражного (експертного) визначення якості насіння і садивного матеріалу. Заступник начальника відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Наталія Дмитренко ознайомила учасників семінару з фітосанітарним станом нашого регіону. Заступник начальника відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Людмила Менджул розповіла про використання засобів захисту рослин в господарствах Чернігівської області у 2023 році.

Велика кількість запитань від учасників семінару до спікерів, на які було надано вичерпні відповіді, продемонструвала актуальність теми біологізації аграрних технологій для сільськогосподарських товаровиробників як в плані підвищення ефективності виробництва, так і щодо безпечності продукції, особливо з урахуванням євроінтеграційних устремлінь України.

У своєму заключному слові директор Інституту, доктор економічних наук, член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко підвів підсумки роботи семінару, подякував ЗСУ за можливість жити й працювати, спікерам – за змістовні доповіді, а всім учасникам – за проявлений інтерес до біологічних аспектів сільськогосподарського виробництва, побажав усім успіхів та висловив впевненість щодо зустрічі наступного року.