Лабораторія рослинно-мікробних взаємодій

Керівник – Надкернична Олена Володимирівна, доктор біологічних наук, професор.

Лабораторія створена у 2012 році на базі лабораторії біологічного азоту, яка існувала в Інституті з 1979 року. З 1999 року лабораторію очолює доктор біологічних наук, професор Надкернична Олена Володимирівна.

Колектив лабораторії:

Avatar image
Avatar image

Надкернична Олена Володимирівна

Завідувач лабораторії рослинно-мікробних взаємодій, доктор біологічних наук, професор

Avatar image
Avatar image

Копилов Євгеній Павлович

Головний науковий співробітник, доктор біол. наук, с. н. с.

Avatar image
Avatar image

Крутило Дмитро Валерійович

Провідний науковий співробітник, канд. біол. наук, с. н. с.

Avatar image
Avatar image

Шаховніна Олена Олександрівна

Старший науковий співробітник, канд. с.-г. наук

Avatar image
Avatar image

Кислинська Анна Сергіївна

Старший науковий співробітник, канд. с.-г. наук

Avatar image
Avatar image

Цехмістер Ганна Вікторівна

Старший науковий співробітник, канд. с.-г. наук

Avatar image
Avatar image

Ушакова Маргарита Анатоліївна

Провідний мікробіолог

Кулик Віра Григорівна

Мікробіолог

Avatar image
Avatar image

Павленко А. А.

Аспірант

Основні напрями досліджень:

  • Вивчення біорізноманіття ґрунтових діазотрофів та грибів;
  • Дослідження ролі симбіотичних та асоціативних ризобактерій в азотному живленні сільськогосподарських культур;
  • Вивчення генетичного та серологічного різноманіття штамів бульбочкових бактерій, перспективних для використання у сільськогосподарській практиці;
  • З’ясування особливостей формування і ефективного функціонування потрійних симбіозів: ґрунтовий гриб-діазотроф-рослина;
  • Створення мікробних препаратів на основі активних штамів діазотрофів, розробка технологій їхнього виробництва та застосування;
  • Дослідження ролі грибів-антагоністів та грибів-продуцентів біологічно активних речовин в агроценозах;
  • Дослідження ролі ґрунтових грибів у біологічному захисті сільськогосподарських культур;
  • Розробка теоретичних і методичних основ створення нових комплексних мікробних препаратів для поліпшення живлення рослин та захисту від шкідників і збудників хвороб;
  • Вивчення механізмів взаємодії біоагентів мікробних препаратів з мікроорганізмами кореневої зони і сільськогосподарськими культурами.

Перелік завдань ПНД НААН, що виконуються:

ПНД НААН 08 “Сільськогосподарська мікробіологія”:

08.00.02.01.Ф Дослідження впливу сапротрофних грибів, здатних до ендофітії з рослинами, на функціонування симбіотичної системи: рослини сої – Bradyrhizobium japonicum.

08.00.02.03.Ф Дослідження видового різноманіття бульбочкових бактерій роду Bradyrhizobium та їх роль у регуляції продукційного процесу сої.

08.00.03.01.Ф Дослідження ролі ґрунтових сапротрофних грибів у захисті рослин від збудників хвороб та зростанні продуктивності агроценозів.

Основні розробки:

  1. Створено унікальні колекції ризобій бобових і асоціативних ризобактерій основних сільськогосподарських культур, які зберігаються в Колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів і використовуються при вивченні тонких механізмів мікробно-рослинних взаємодії;
  2. Одержано нові високоефективні штами азотфіксувальних бактерій, які здатні суттєво активізувати процес азотфіксації в кореневій зоні рослин, підвищити їхню продуктивність, поліпшити якість одержаної продукції та сприяти збереженню довкілля від забруднення полютантами;
  3. Вивчено серологічне та генетичне різноманіття бульбочкових бактерій сої та квасолі в сучасних агроекосистемах;
  4. Досліджено особливості взаємодії азотфіксувальних мікроорганізмів з рослинами в залежності від видів мікро- і макроорганізмів з метою створення високопродуктивних симбіозів і асоціацій;
    Наукові основи формування ефективних потрійних симбіозів азотфіксувальні бактерії – сапрофітний гриб – рослина
  5. Створено бінарну композиції штамів Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп та обґрунтовано її використання для корекції ризобіальних угруповань ґрунту та підвищення урожайності сої;
  6. Показано здатність деяких ризосферних діазотрофів і ґрунтових сапротрофних грибів формувати потрійні симбіотичні системи з рослинами;
  7. З’ясовано природу біологічного явища – спонтанного утворення бульбочок на коренях шовковиці, обґрунтовано роль біотичних чинників нодуляції в індукуванні азотфіксувальних симбіозів та посиленні процесу фіксації молекулярного азоту у небобових рослин;
  8. Описано нову хворобу огірків в Україні, спричинену грибом роду Acremonium;
  9. Створено мікробний препарат Діазобактерин на основі азотфіксувальних бактерій для поліпшення азотного живлення сільськогосподарських культур і підвищення їх урожайності, який зареєстрований і дозволений до використання в Україні Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (посвідчення про державну реєстрацію: серія А №  03696);
  10. Створено мікробний препарат Хетомік на основі природного штаму гриба-антагоніста Chaetomium cochliodes3250 для поліпшення живлення рослин та захисту від збудників кореневих хвороб і стеблової нематоди. Розроблено технології виробництва і застосування Хетоміка в сучасних агроекосистемах;
  11. Створено мікробний препарат Ризогумін для сої та квасолі (посвідчення про державну реєстрацію А № 03698).

Перелік основних публікацій:

  1. Копилов Є.П., Цехмістер Г.В. Нове захворювання огірків в Україні, спричинене Acremonium 502. Карантин і захист рослин. 2015. №12(232). С. 12–14.
  2. Цехмістер Г.В. Синтез етилену фітопатогенним грибом Acremonium 502. Сільськогосподарська мікробіологія. 2015. Вип. 22. С. 9–12.
  3. Krutylo D.V., Zotov V.S. Genotypic analysis of nodule bacteria nodulating soybean in soils of Ukraine. Russian Journal of Genetics: Applied Research. 2015. Vol. 5, Issue 2. Р. 102–109. https://doi.org/10.1134/S2079059715020057.
  4. Патика В.П., Копилов Є.П., Скуловатов О.В. Целюлозолітична активність ґрунтового гриба Chaetomium globosum. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. №1. С. 27–30.
  5. Копилов Є.П., Йовенко А.С. Азотфіксувальне мікробне угруповання кореневої зони та продуктивність гречки за впливу гриба Chaetomium cochliodes. Агроекологічний журнал. 2016. №3. С.125–130.
  6. Крутило Д.В., Надкернична О.В., Іванюк С.В., Куц О.В. Ефективність біопрепаратів на основі нового штаму Rhizobium phaseoli ФБ1 за вирощування квасолі. Вісник аграрної науки. 2016. № 3. С. 58–62.
  7. Krutylo D.V., Leonova N.O. Symbiotic potential of Bradyrhizobium japonicum strains with different growth rates. Мікробіологічний журнал. 2016. Т. 78, № 5. С. 42–
  8. Крутило Д.В., Надкернична О.В., Шерстобоєва О.В. Різноманіття бульбочкових бактерій квасолі в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2016. № 3. C. 117–125.
  9. Копилов Є.П., Надкернична О.В., Копилова О.Б. Грибний патогенний комплекс кореневої зони люпину білого. Карантин і захист рослин. 2016. №11-12(241). С. 4–7.
  10. Копилов Є.П., Йовенко А.С. Використання мікробних препаратів для підвищення урожайності гречки посівної. Вісник аграрної науки. 2016. № 12. С. 25–28.
  11. Krutylo D.V. Composition of strains Bradyrhizobium japonicum and its use for soybean inoculation. Сільськогосподарська мікробіологія. 2016. Вип. 24. C. 29-36.
  12. Йовенко А.С. Целюлозолітична активність гриба-антагоніста Chaetomium cochliodes, біоагента мікробного препарату Хетоміка. Сільськогосподарська мікробіологія. 2016. Вип. 24. С. 18–23.
  13. Копилов Є.П., Скуловатов О.В. Мікоценоз кореневої зони рослин кукурудзи за використання Chaetomium globosum як деструктора соломи. Сільськогосподарська мікробіологія. 2017. Вип. 25. С. 31–35.
  14. Білявська Л.О., Надкернична О.В., Копилова О.Б.Біосинтез фітогормонів ґрунтовими грибами Cladosporium cladosporioides. Мікробіол. журн. 2017. Т.79, №3. С. 3–13.
  15. Крутило Д.В. Симбіотичні взаємовідносини між штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп і рослинами сої. Мікробіол. журн. 2017. Т. 79, № 6. С. 64–
  16. Kopylov E., Nadkernichna O. Soil fungias a biotic factor affecting on the plants. Агроекологічний журнал. 2017. №2. С. 163–175.
  17. Крутило Д.В., Леонова Н.О., Іутинська Г.О. Формування симбіотичної системи сої за впливу штамів Bradyrhizobium japonicum – продуцентів речовин фітогормональної дії. Агроекологічний журнал. 2017. № 3. C. 139–147.
  18. Крутило Д.В. Ефективність сумісної інокуляції сої штамами Bradyrhizobium japonicum з різною швидкістю росту. Вісн. аграр. науки. 2017. № 10. С. 5–9.
  19. Копилов Є.П., Кислинська А.С. Формування мікоценозу кореневої зони гречки посівної за дії сапротрофного гриба Chaetomium cochliodes. Вісник Уманського Національного університету садівництва. 2017. №2. С. 90–93.
  20. Кислинська А.С. Вплив ґрунтового сапротрофного гриба Chaetomium cochliodes Palliser на фотосинтетичну активність гречки посівної. Сільськогосподарська мікробіологія. 2017. Вип. 26. C. 13–16.
  21. Копилов Є.П., Цехмістер Г.В. Вплив Trichoderma viride 017 на мікоценоз кореневої зони рослин огірків. Біоресурси і природокористування. 2017. Том 9, № 5-6. С. 80–88.
  22. Крутило Д.В. RFLP-аналіз бульбочкових бактерій виду Bradyrhizobium japonicum, поширених в агроценозах України. Мікробіологія і біотехнологія. 2017. № 4(40). С. 32–
  23. Драговоз І.В., Копилов Є.П., Йовенко А.С. Метаболіти гриба Chaetomium cochliodes Palliser з фітостимулювальною та протекторною активністю. Мікробіол. журн. 2018. Т. 80, №1. С. 34–45.
  24. Крутило Д.В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у ґрунті за їх інтродукції в агроценоз сої. Мікробіол. журн. 2018. Т. 80, № 6. С. 92–
  25. Крутило Д.В., Надкернична О.В. Формування симбіотичних систем сої і вигни зі штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп. Физиология растений и генетика. 2018. Т. 50, № 2. С. 149–
  26. Крутило Д.В., Надкернична О.В., Шерстобоєва О.В., Ушакова М.А. Корекція ризобіальних угруповань ґрунту за інтродукції Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп. Агроекологічний журнал. 2018. № 2. C. 73–81.
  27. Копилов Є.П., Цехмістер Г.В. Вплив гриба-антагоніста Trichoderma viride 017 на продуктивність рослин огірків. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. Вип. 27. C. 74–79.
  28. Кислинська А.С., Халеп Ю.М. Економічна та біоенергетична ефективність комплексної передпосівної обробки насіння гречки Хетоміком та Діазобактерином. Вісн. аграр. науки. 2019. № 9. С. 73–79.
  29. Kopilov E., Kyslynska A., Nadkernychna O., Tsekhmister H. Formation and functioning of Chaetomium cochliodes/Fagopyrum esculentum endophytic association. Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences. 2020. 10, N 2. Р. 190–196.
  30. Krutylo D.V., Leonova N.O., Nadkernychna O.V. Characterization of bradyrhizobia associated with soybean plants grown in Ukraine. Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences. Vol. 9, N 5. Р. 983–987. https://doi.org/10.15414/jmbfs.2020.9.5.983-987.
  31. Krutylo D.V. Phenotypic and genotypic properties of bradyrhizobia nodulating leguminous plants of the Glycine, Vigna and Lupinus genera. Мікробіол. журн. 2020. Т. 82, № 2. С. 38–50. https://doi.org/10.15407/microbiolj82.02.038.
  32. Kopilov E.P. Antagonistic activity of a new strain of Trichoderma viride and its effect on micromycetes populations in the root zone of corn plants / E.P. Kopilov, A.A. Pavlenko, G.V. Tsekhmister, A.S. Kyslynska. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. C. 16–25.
  33. Цехмістер Г.В., Кислинська А.С., Павленко А.А. Антагоністична активність ґрунтових мікроорганізмів як ефективний засіб захисту рослин від акремоніозу. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 30. C. 46–53.
  34. Шаховніна О. О. Ефективність використання асоціативних діазотрофів для підвищення урожайності тритикале ярого. Вісник аграрної науки. 2020. Т. 98, № 7. С. 25–30.