“Сказати можна будь-що, а ти спробуй – продемонструй!” ці слова колись сказав відомий хімік Дмитро Менделєєв. Дійсно говорити можна багато чого, а от зробити…, а ще й отримати позитивні результати в реальному житті досить складно. Вчені нашого Інституту не тільки роблять теоретичні припущення, а щоденно з року в рік їх тестують і демонструють результати.
Сьогодні ні для кого вже не секрет, що ґрунтові азотфіксувальні бактерії відіграють важливу роль в агроценозах. Позитивна дія цих корисних мікроорганізмів обумовлена їх здатністю фіксувати атмосферний азот і постачати його рослинам, а також продукувати фізіологічно активні сполуки, які стимулюють ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Оскільки в ґрунті не завжди присутні в достатній кількості специфічні корисні бактерії, в Україні та інших країнах розробляються відповідні біопрепарати. Але при їх застосуванні під впливом негативних чинників навколишнього середовища діазотрофи не повністю реалізують свій потенціал, тому що значна їх частина втрачає активність і навіть гине. Саме тому важливими є розробка та реалізація стратегії регулювання активності азотфіксувальних бактерій за їх інтродукції в агроценози сільськогосподарських культур, яка б дозволила вирішити цю проблему.
У лабораторії фізіології мікроорганізмів Інституту протягом декількох років проведено низку лабораторних, вегетаційних і польових дослідів, метою яких було вивчити активність та життєздатність різних видів корисних бактерій: азотобактера, азоспірил, бульбочкових бактерій та інших. Аналіз отриманих результатів дозволив розробити стратегію, яка забезпечує високу активність і виживаність мікроорганізмів, і полягає у поєднанні бактерій різних видів, підборі умов їх сумісного культивування і застосування за стабілізації чисельності життєздатних клітин. Стратегія опрацьована на прикладі регулювання ростової і функціональної активності бульбочкових бактерій сої за рахунок поєднання їх з азоспірилами, а також підвищення життєздатності цих діазотрофів шляхом використання добавок-стабілізаторів на основі альгінату натрію.
За реалізації запропонованої стратегії формується ефективна симбіотична бобово-ризобіальна система, що забезпечує надходження додаткового біологічного азоту в агроценози. Відмічено збільшення маси і продуктивності рослин, вмісту хлорофілів у листках, вмісту протеїну і олії в продукції. При цьому підвищується економічна і енергетична ефективність, спостерігається зниження втрат водорозчинного гумусу, сполук фосфору, калію та магнію.
А головне, що ця розробка є основою для створення нових сучасних мікробних препаратів та технологій їх застосування у аграрному виробництві!