Саме під таким гаслом вчора відбувся наш традиційний щорічний науково-практичний семінар для сільськогосподарських товаровиробників і всіх прихильників біологізації аграрного виробництва. Окрім нашого Інституту в організації заходу взяли участь Національна академія агарних наук України, Департамент агропромислового розвитку Чернігівської ОВА та Секція науково-інноваційного розвитку АПК Чернігівської області Північного міжрегіонального наукового центру Національної академії агарних наук України.

Відкриваючи захід, директор Інституту Анатолій Москаленко (він же і модератор), після вітання усіх, хто приєднався, наголосив, що на цьогорічний семінар зареєструвалася рекордна кількість учасників (188) з 19 областей України, що свідчить як про зростання інтересу аграріїв до біологізації сільськогосподарського виробництва в цілому, так і безпосередньо до наукових розробок Інституту зокрема.

У своєму вітальному слові до учасників семінару академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, академік НААН Віктор Камінський наголосив, що обсяги застосування синтетичних агрохімікатів у вітчизняному землеробстві вже сягають порогів своєї економічної та екологічної доцільності. Особливо актуальною ця проблема є на сьогодні з огляду на дефіцит і дорожнечу мінеральних добрив. Саме цим і обумовлена важливість розвитку та посилення біологічного напряму в землеробстві та розробок чернігівських мікробіологів. При цьому Віктор Францевич підкреслив провідну роль нашого Інституту щодо практичного забезпечення аграріїв вітчизняними інноваційними засобами біологізації сільськогосподарського виробництва.

На складності проблеми виживання сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного сьогодення, особливо для прикордонних регіонів, до яких відноситься і Чернігівщина, наголосив у своєму вітальному слові директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОВА Олег Крапивний. В цьому плані дуже важливою є роль тих організацій, в тому числі і нашого Інституту, які допомагають своїми розробками нашим аграріям залишатися «на плаву». При цьому Олег Вікторович підкреслив, що колектив нашого Інституту в надзвичайно складних умовах пошкоджень та збитків унаслідок активних бойових дій, спромігся в стислі терміни відновити свою діяльність і продовжує забезпечувати сільськогосподарських товаровиробників такими необхідними засобами біологізації виробництва й плідну співпрацю з Департаментом агропромислового розвитку та іншими підрозділами Чернігівської ОВА.

Начальник відділу сільськогосподарської мікробіології ІСМАВ НААН, академік НААН Віталій Волкогон у своїй програмній доповіді навів переконливі, підтверджені теорією та передовою практикою сільськогосподарської діяльності, аргументи на користь застосування біологічних методів для збереження й підвищення родючості ґрунтів і підвищення, на цій основі, продуктивності землеробства. При цьому Віталій Васильович прагматично підкреслив, що, за нинішніх умов, неможливо нагодувати людство без застосування синтетичних агрохімікатів. Тому школа чернігівських мікробіологів у своїх наукових дослідженнях та практичних рекомендаціях пропонує обґрунтоване економічно та екологічно доцільне комплексне застосування мінеральних добрив у поєднанні з біологічними препаратами.

Використання потенціалу бульбочкових бактерій (симбіотична азотфіксація) в технологіях вирощування зернобобових культур було розкрито в доповідях провідного наукового співробітника лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, кандидата сільськогосподарських наук Дмитра Крутила та завідуючого лабораторією фізіології мікроорганізмів ІСМАВ НААН, доктора сільськогосподарських наук Сергія Козара. При цьому, поряд з нашими загальновизнаними препаратами у цій сфері, була представлена нова розробка Інституту – Ризогумін рідкий. Особливістю цього препарату, на відміну від попередньої відомої форми та рідких препаратів багатьох інших виробників, є подовжений термін зберігання як самого препарату, так і бактеризованого ним насіння, що є надзвичайно важливим у виробничих умовах.

У свою чергу «секретами» ефективного використання потенціалу асоціативної азотфіксації для підвищення продуктивності ячменю, вівса, проса, картоплі та овочевих культур поділилася завідуюча лабораторією ґрунтової мікробіології ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Світлана Дімова.

Провідний науковий співробітник лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Любов Токмакова розкрила нові грані ефективності застосування Поліміксобактерину та Альбобактерину в технологіях вирощування низки сільськогосподарських культур щодо поліпшення фосфорного живлення рослин та підвищення продуктивності виробництва.

Про високу ефективність застосування мікробних консервантів для заготівлі соковитих кормів (сінажу, силосу та корнажу) доповіла завідуюча лабораторією пробіотиків ІСМАВ НААН, кандидат ветеринарних наук Наталія Кравченко.

Головний науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, доктор біологічних наук Євгеній Копилов представив результати останніх досліджень чернігівських мікробіологів щодо ефективності поєднаного застосування наших біологічних препаратів Діазобактерину (на основі штаму азотфіксуючих бактерій) з Хетоміком (на основі гриба-антагоніста із захисною та стимулюючою властивостями) в технологіях вирощування гречки.

Про велику роль вирощування люпину у підвищенні родючості ґрунту та посиленні білкової складової кормовиробництва розповів завідуючий лабораторією землеробства та насінництва відділу наукового забезпечення агропромислового виробництва ІСМАВ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Бардаков і ознайомив учасників семінару з низкою ефективних сортів цієї цінної зернобобової культури, селекціонованих очолюваною ним лабораторією.

У своєму другому виступі завідуюча лабораторією пробіотиків ІСМАВ НААН, кандидат ветеринарних наук Наталія Кравченко висвітлила теоретичні й практичні аспекти застосування родентициду Антимишину та переконливо довела переваги застосування цього біологічного засобу у порівнянні з хімічними.

Заступник директора ІСМАВ НААН з наукової та інноваційної діяльності, кандидат економічних наук Юрій Халеп ознайомив учасників семінару з широким переліком науково-консультаційних послуг, що пропонуються науковцями Інституту для сільськогосподарських товаровиробників і які покликані допомогти їм правильно та з максимальною віддачею застосувати запропоновані та інші розробки.

В сучасній філософії ринкової парадигми товарно-грошових відносин головним критерієм доцільності впровадження будь-якого засобу виробництва є економічна ефективність його застосування у виробництві, що і винесено в назву цьогорічного заходу. Тому, на завершення «біологічного» блоку семінару, директор ІСМАВ НААН, доктор економічних наук Анатолій Москаленко навів показники грошової окупності та результати практичного застосування наукоємної продукції Інституту у виробничих умовах, які засвідчують високий рівень прибутковості розробок чернігівських мікробіологів.

Вже традиційною стала плідна співпраця та взаємна участь у заходах нашого Інституту та Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, очолюваного Юрієм Павлішеним. Цього разу наші партнери надали учасникам семінару багато корисної практичної інформації: щодо фітосанітарного стану Чернігівської області (заступник начальника відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Наталія Дмитренко), нормативні вимоги Порядку знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях (начальник відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Управління фітосанітарної безпеки Людмила Колесник) та щодо використання засобів захисту рослин за 2022 рік в господарствах Чернігівської області (заступник начальника відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Людмила Менджул).

Про значний інтерес аграріїв до теми біологізації сільськогосподарського виробництва та до розробок чернігівських мікробіологів засвідчила велика кількість практичних запитань до кожного спікера, в результаті чого тривалість заходу на дві години перевищила регламент.

На завершення семінару директор ІСМАВ НААН Анатолій Москаленко підвів підсумки плідної роботи, пожалкував, що не всі зареєстровані в силу технічних причин змогли приєднатися до заходу, подякував усім он-лайн присутнім за участь в семінарі, побажав якнайшвидшого настання бажаних усіма перемоги та миру та висловив сподівання на не менш плідну співпрацю наступного року.