Назустріч 60-річчю ІСМАВ НААН

ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ

В поточному 2021 році нашому Інституту виповнюється 60 років!
В переддень такої визначної події не можна не згадати основні віхи славетної історії створення, становлення й розвитку нашої наукової установи та людей, завдяки яким все це стало можливим, в рубриці “Назустріч 60-річчю ІСМАВ НААН”
16 вересня 1889 року народився відомий вчений, доктор медичних наук, доктор ветеринарних наук, професор, академік Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН) Михайло Васильович Рево, який по праву вважається ініціатором створення та засновником нашого Інституту. Меморіальна дошка на його честь розміщена на фасаді головного корпусу ІСМАВ НААН.
Ідея створення наукової установи, яка б займалася проблемами сільськогосподарської мікробіології, зародилася в нього ще на початку наукової кар’єри, однак до цілеспрямованого її втілення в життя вчений-організатор приступив лише в другій половині 50-х років минулого століття, коли для цього склалися відповідні умови. В результаті його багаторічних зусиль 22 листопада 1960 року було створено Відділ сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології у складі Українського науково-дослідного інституту (НДІ) землеробства УАСГН, діяльність якого розпочалася 29 серпня 1961 року, після надання Відділу статусу філії Українського НДІ землеробства. І саме цей день офіційно вважається Днем народження ІСМАВ НААН!

 

 


ІНІЦІАТОР СТВОРЕННЯ ІНСТИТУТУ

Хочемо познайомити вас з ініціатором створення та засновником нашого Інституту – відомим вченим, доктором медичних та ветеринарних наук, професором, академіком Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН) Михайлом Васильовичем Рево.
Народився Михайло Рево 16 вересня 1889 року у м. Кролевець Чернігівської губернії (нині Сумська область, Україна). Закінчив другу Варшавську гімназію (1908 р.), Варшавський ветеринарний інститут (1912 р.); пройшов наукове стажування при Головному ветеринарному управлінні Міністерства внутрішніх справ Російської імперії та в епізоотологічному відділі Інституту експериментальної медицини (м. Санкт-Петербург, 1913–1914 рр.); медичний факультет Харківського університету (1917 р.) та все життя присвятив розвитку мікробіологічної науки та становленню науково-дослідної сільськогосподарської справи в Україні.
Зокрема, у 1959 р. ініціює створення Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології у складі Українського науково-дослідного інституту (НДІ) землеробства УАСГН (м. Чернігів), який з 1969 р. було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині наш Інститут). У 1960 р. після створення Відділу стає керівником його аспірантури та керує науковою роботою колективу, а у 1961 р. – завідуючим лабораторії загальної вірусології та вірусних захворювань сільськогосподарських тварин.
Основні напрями наукових досліджень академіка М.В. Рево – найактуальніші проблеми загальної, сільськогосподарської, медичної та ветеринарної мікробіології, вірусології й імунології, які відзначаються фундаментальністю і практичною значущістю. Протягом життя вчений вдало поєднував педагогічну діяльність з науковою. Під його керівництвом 33 аспіранти захистили кандидатські та докторські дисертації. Він є автором та співавтором більше 100 наукових праць, серед яких 3 монографії та 7 підручників, у т.ч. першого підручника українською мовою із загальної мікробіології – «Основи мікробіології» (1929 р.).
Науково-педагогічна діяльність Михайла Васильовича відмічена державними нагородами та відзнаками: медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной Войне 1941-1945 гг.» (1946 р.), почесним званням «Заслужений діяч науки УРСР» (1948 р.), у 1959 р. його було обрано дійсним членом Академії сільськогосподарських наук УРСР.
Помер Михайло Васильович Рево 2 березня 1962 року в м. Чернігові та похований на міському кладовищі.

РОЗКВІТ ІНСТИТУТУ В 70-Х РОКАХ

У 1969 році філію Українського науково-дослідного інституту землеробства було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології. Інститут включав 10 наукових підрозділів: сільськогосподарської мікробіології, загальної вірусології та вірусних захворювань сільськогосподарських тварин, загальної імунології, ґрунтової мікробіології, вірусології рослин, травлення сільськогосподарських тварин, мікробіології кормів, імунології, вірусології сільськогосподарських тварин, зоонозних захворювань тварин. Очолив інститут відомий вірусолог, кандидат біологічних наук Ю. М. Шелудько. Заступником директора з наукових питань було призначено В.І. Ротова. Зі створенням інституту активно досліджуються біологічні особливості ентеровірусів свиней, їхня роль в етіології захворювань. У результаті проведених досліджень у 1971 р. вперше на території СРСР виявлено хворобу Тешена свиней.
Особливо активно інститут розвивався, починаючи з 1972 р., коли його директором став кандидат біологічних наук В.С. Сіверс, а заступником з наукової роботи – кандидат біологічних наук О.О. Берестецький. Розпочинається будівництво нового лабораторного комплексу по вулиці Малиновського, інститут насичується новим сучасним обладнанням, формується потужний науковий колектив. Основними напрямами досліджень були: мікробіологія кормів, ґрунтова мікробіологія, фітовірусологія, вірусологія тварин, мікробіологія тварин.
З 1975 р., після переходу О.О. Берестецького на посаду директора Всесоюзного інституту сільськогосподарської мікробіології ВАСГНІЛ, заступником директора з наукової роботи працює доктор сільськогосподарських наук, професор В.І. Канівець. В цей час значний розвиток одержали питання біологічної активності ґрунтів, трансформації вуглецю, особливостей активізації процесу симбіотичної азотфіксації, створення інгібіторів нітрифікації. Водночас отримують широкий розвиток дослідження збудника туберкульозу, випробовуються діагностичні, профілактичні та лікувальні засоби тощо.
В 1969-1980 роках в інституті працюють такі відомі вчені-фахівці: В.П. Романенко, В.П. Патика, С.Д. Богдан, Г.М. Горобець, Т.А. Граб, В.П. Дорожко, М.М. Зарицький, А.І. Кисіль, Л.П. Коломієць, Л.А. Кононюк, Ф.Ю. Козар, В.С. Козлов, Ю.М. Мочалов, С.П. Надкерничний, М.Я. Погорілько, А.Є. Рибалко, П.Ю. Савченко, М.Х. Справцев, М.П. Топчій, В.І. Торжевський, М.Є. Шевель, Н.В. Щербина та інші.

ІНСТИТУТ В 80-Х РОКАХ

 

З 1981 р. по 1997 р. інститут очолював доктор ветеринарних наук, професор, академік НААН В.П. Романенко. Заступником з наукової роботи в цей час працював кандидат біологічних наук Ф.Ю. Козар. Основними напрямами досліджень були: ґрунтова мікробіологія, вірусологія рослин і тварин, мікробіологія кормів, туберкульоз тварин.
У цей час співробітниками розроблено методи діагностики ентеровірусних захворювань свиней, запропоновано нові ензоотичні одиниці – ентеровірусний гастроентерит свиней і ентеровірусна пневмонія. Відкрито 19 раніше невідомих типів вірусів, 15 із яких запатентовано. Розроблено і впроваджено у виробництво вірусвакцину проти ензоотичного енцефаломієліту свиней. За розробку та впровадження системи заходів профілактики і ліквідації хвороби Тешена та створення вірусвакцини й наборів діагностикумів авторів В.П. Романенко, О.Г. Прусс, Н.В. Бабіч відзначено у 1989 р. Державною премією України в галузі науки і техніки.
У 80-і роки інтенсивно проводяться дослідження окремих питань такого захворювання як туберкульоз тварин. У лабораторії мікробіології тварин створено колекцію мікобактерій. На основі аналізу епізоотологічних показників і результатів проведених досліджень розроблено «Систему мероприятий по профилактике и оздоровлению от туберкулеза крупного рогатого скота». Розроблена методика хіміопрофілактики із застосуванням тубазіду була впровадженою у численних господарствах України, Росії, Казахстану і інших регіонів колишнього Радянського Союзу.
З 1980 р., як самостійна структурна одиниця, починає проводити дослідження лабораторія біологічного азоту, очолювана кандидатом біологічних наук Н.М. Мальцевою. Паралельно, за ініціативи В.В. Волкогона, в підрозділі розпочинаються дослідження асоціативної азотфіксації.У цей час у науково-дослідній роботі активно використовуються методи ізотопного розбавлення, розробляються способи активізації процесу асоціативної азотфіксації, проводиться вивчення складу мікробних азотфіксувальних угруповань кореневої зони ряду видів культурних рослин, особливостей інтродукції в агроценози активних штамів асоціативних діазотрофів. Наприкінці 80-х – початку 90-х років активно досліджується вплив фітогормонів та їх синтетичних аналогів на процес азотфіксації.
Продовження чекайте в наступних публікаціях.

РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

 

В нашій рубриці хочемо познайомити вас з радою молодих вчених (РМВ) нашого Інституту, яка була заснована у лютому 1980 року. Першим головою РМВ був теперішній начальник відділу сільськогосподарської мікробіології, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2018 року Віталій Васильович Волкогон, який на той час був інженером ґрунтознавцем та тільки починав свій науковий шлях після закінчення навчання в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В.В. Докучаєва. Рада молодих вчених об’єднала всю талановиту молодь інституту, для яких наукова діяльність була не просто роботою, а мрією і сенсом життя. Метою діяльності РМВ було сприяння реалізації прав молодих вчених щодо їх участі у формуванні та реалізації державної політики у науковій сфері, забезпечення їх активної участі у проведенні наукових досліджень та захисту їх прав та інтересів.
В наступні шість років раду молодих вчених очолювали аспіранти Олена Володимирівна Надкернична, теперішня завідуюча лабораторії рослинно-мікробних взаємодій, доктор біологічних наук, професор та Валентина Леонідівна Шевченко, яка в послідуючому захистила дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук і працювала доцентом кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. За цей час молоді науковці інституту не тільки успішно проводили різноманітні дослідження у галузі мікробіології та тваринництва, а і приймали участь у наукових конференціях, з’їздах та інших заходах, на яких достойно представляли наукові здобутки нашого інституту, за що неодноразово отримували грамоти та дипломи.
Період 1987-1998 років можна назвати занепадом ради молодих вчених, який наступив у зв’язку з тяжкою економічною та політичною кризами. Із-за відсутності фінансування не тільки на дослідження, а і на оплату праці багато молодих науковців залишають роботу та звільняються з інституту.
Відновлення діяльності РМВ, активна робота та розквіт починається з 1999 року, про це читайте в наступних публікаціях.

 


РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

 

Після періоду занепаду в 1999 році починається відновлення діяльності РМВ та її активна робота. Раду очолив науковий співробітник лабораторії вірусології тварин Станіслав Дерев’янко, теперішній кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії вірусології, який був її головою до 2002 року. В цей час в Інституті проведено наукову конференцію «Вклад молодих вчених в розвиток сільськогосподарської мікробіології». Регулярно молоді вчені приймають участь в міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і з’їздах. Також вони приймають участь в роботі лабораторних семінарів і колоквіумів, координують аспірантів до звітної сесії, проводять наукову роботу з учнями середніх шкіл та студентами вищих навчальних закладів. У 2001 році адміністрацією Інституту та РМВ засновується та проводиться конкурс наукових робіт молодих вчених з метою активізації науково-дослідницької роботи, підвищення рівня професійної підготовки та розвитку творчої ініціативи молодих вчених та спеціалістів.
В 2002-2014 роках РМВ очолювали науковий співробітник Лариса Божок, кандидат сільськогосподарських наук Мирослава М’ягка, молодший науковий співробітник Олександр Фірсовський. В цей період молодь і надалі продовжує активно працювати на науковій ниві. В Інституті щорічно проводиться наукова конференція молодих вчених «Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві», за результатами якої видається збірник матеріалів конференції. На конференції проводиться конкурс кращих робіт із присудженням іменних премій: М.В. Рево – у галузі вірусології та мікробіології тварин і О.О. Берестецького – з питань ґрунтової мікробіології. По результатам наукових досліджень публікуються наукові праці у міжвідомчих та фахових журналах та подаються на українські та міжнародні конкурси, в яких молоді науковці стають переможцями та отримують премії, грамоти, дипломи. Молоді вчені проходять курси підвищення кваліфікації, беруть участь у роботі шкіл, організованих іншими установами, отримують стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Крім науково-дослідної роботи молоді науковці організовують екскурсії як по нашій області, так і далеко за її межі.
В 2014-2020 роках РМВ очолювала кандидат сільськогосподарських наук Анна Кислинська. В цей час Рада молодих вчених пережила своє нове відродження, вийшла на якісно новий рівень щорічна наукова конференція молодих вчених «Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві». Стало доброю традицією вітати діточок співробітників з Новим Роком. Також РМВ активно взаємодіє з освітянською галуззю та приймає участь у заходах Інституту направлених на популяризацію науки серед школярів та студентів. Зокрема, в 2019 році був започаткований і успішно реалізований проєкт«Школа молодих вчених» для студентів старших курсів, які захоплюються наукою. З серпня 2020 року Раду молодих вчених очолює кандидат сільськогосподарських наук Ганна Цехмістер, яка продовжує роботу своїх попередників, удосконалює її та втілює нові креативні ідеї та проєкти в життя.

 


ВАГОМИЙ ВНЕСОК В РОЗВИТОК ТВАРИННИЦТВА

 

Як ми писали раніше у 1980-1990 роках в Інституті активно вивчались питання ветеринарії. Дослідження у цьому напрямку здійснювалися за ініціативи директора Інституту, доктора ветеринарних наук В.П. Романенка за участі кандидата ветеринарних наук, провідного наукового співробітника О.Г. Прусс та молодшого наукового співробітника Н.В. Бабіч. В результаті багаторічних досліджень було розроблено і впроваджено у виробництво «Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом (хворобою Тешена) свиней», а також рекомендації з діагностики та заходів боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом свиней, які схвалено і рекомендовано до впровадження у ветеринарну практику. Діагностикуми даної хвороби і вакцину було захищено охоронними документами (патентами). До створення вакцини науковцями Інституту профілактика ензоотичного енцефаломієліту свиней ґрунтувалася на проведенні загальних ветеринарно-санітарних заходів через відсутність вакцини вітчизняного виробництва. Оскільки закордонні вакцини, зважаючи на їх високу вартість, в той час не закуповувалися.
Вакцину проти хвороби Тешена свиней впроваджено у виробництво в 1984 році і вона постійно використовувалася у господарствах. Згідно актам виробничої перевірки нова вакцина при застосуванні її в неблагополучних господарствах на сьому добу переривала захворювання свиней і забезпечувала стовідсотковий захист привитих тварин від хвороби Тешена до 1,5 роки. Спочатку вакцинації було піддано більше 15 тисяч свиней у трьох районах Житомирської області, а потім вакцина широко застосовувалася в різних регіонах України.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки 6 грудня 1989 року видано постанову «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1989 року», згідно якої за розробку та впровадження системи заходів для профілактики і ліквідації ензоотичного енцефаломієліту (хвороби Тешена) свиней та створення з цією метою набору діагностикумів і вірусвакцини колектив авторів В.П. Романенко, О.Г. Прусс, Н.В. Бабіч було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.
Ми пишаємося нашими вченими, які розробили важливу наукову розробку національного масштабу, яка в кінці минулого століття допомогла зберегти поголів’я свиней та сприяла розвитку всього тваринництва для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави.