Назустріч 60-річчю ІСМАВ НААН

ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ

В поточному 2021 році нашому Інституту виповнюється 60 років!
В переддень такої визначної події не можна не згадати основні віхи славетної історії створення, становлення й розвитку нашої наукової установи та людей, завдяки яким все це стало можливим, в рубриці “Назустріч 60-річчю ІСМАВ НААН”
16 вересня 1889 року народився відомий вчений, доктор медичних наук, доктор ветеринарних наук, професор, академік Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН) Михайло Васильович Рево, який по праву вважається ініціатором створення та засновником нашого Інституту. Меморіальна дошка на його честь розміщена на фасаді головного корпусу ІСМАВ НААН.
Ідея створення наукової установи, яка б займалася проблемами сільськогосподарської мікробіології, зародилася в нього ще на початку наукової кар’єри, однак до цілеспрямованого її втілення в життя вчений-організатор приступив лише в другій половині 50-х років минулого століття, коли для цього склалися відповідні умови. В результаті його багаторічних зусиль 22 листопада 1960 року було створено Відділ сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології у складі Українського науково-дослідного інституту (НДІ) землеробства УАСГН, діяльність якого розпочалася 29 серпня 1961 року, після надання Відділу статусу філії Українського НДІ землеробства. І саме цей день офіційно вважається Днем народження ІСМАВ НААН!

 

 


ІНІЦІАТОР СТВОРЕННЯ ІНСТИТУТУ

Хочемо познайомити вас з ініціатором створення та засновником нашого Інституту – відомим вченим, доктором медичних та ветеринарних наук, професором, академіком Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН) Михайлом Васильовичем Рево.
Народився Михайло Рево 16 вересня 1889 року у м. Кролевець Чернігівської губернії (нині Сумська область, Україна). Закінчив другу Варшавську гімназію (1908 р.), Варшавський ветеринарний інститут (1912 р.); пройшов наукове стажування при Головному ветеринарному управлінні Міністерства внутрішніх справ Російської імперії та в епізоотологічному відділі Інституту експериментальної медицини (м. Санкт-Петербург, 1913–1914 рр.); медичний факультет Харківського університету (1917 р.) та все життя присвятив розвитку мікробіологічної науки та становленню науково-дослідної сільськогосподарської справи в Україні.
Зокрема, у 1959 р. ініціює створення Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології у складі Українського науково-дослідного інституту (НДІ) землеробства УАСГН (м. Чернігів), який з 1969 р. було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині наш Інститут). У 1960 р. після створення Відділу стає керівником його аспірантури та керує науковою роботою колективу, а у 1961 р. – завідуючим лабораторії загальної вірусології та вірусних захворювань сільськогосподарських тварин.
Основні напрями наукових досліджень академіка М.В. Рево – найактуальніші проблеми загальної, сільськогосподарської, медичної та ветеринарної мікробіології, вірусології й імунології, які відзначаються фундаментальністю і практичною значущістю. Протягом життя вчений вдало поєднував педагогічну діяльність з науковою. Під його керівництвом 33 аспіранти захистили кандидатські та докторські дисертації. Він є автором та співавтором більше 100 наукових праць, серед яких 3 монографії та 7 підручників, у т.ч. першого підручника українською мовою із загальної мікробіології – «Основи мікробіології» (1929 р.).
Науково-педагогічна діяльність Михайла Васильовича відмічена державними нагородами та відзнаками: медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной Войне 1941-1945 гг.» (1946 р.), почесним званням «Заслужений діяч науки УРСР» (1948 р.), у 1959 р. його було обрано дійсним членом Академії сільськогосподарських наук УРСР.
Помер Михайло Васильович Рево 2 березня 1962 року в м. Чернігові та похований на міському кладовищі.

РОЗКВІТ ІНСТИТУТУ В 70-Х РОКАХ

У 1969 році філію Українського науково-дослідного інституту землеробства було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології. Інститут включав 10 наукових підрозділів: сільськогосподарської мікробіології, загальної вірусології та вірусних захворювань сільськогосподарських тварин, загальної імунології, ґрунтової мікробіології, вірусології рослин, травлення сільськогосподарських тварин, мікробіології кормів, імунології, вірусології сільськогосподарських тварин, зоонозних захворювань тварин. Очолив інститут відомий вірусолог, кандидат біологічних наук Ю. М. Шелудько. Заступником директора з наукових питань було призначено В.І. Ротова. Зі створенням інституту активно досліджуються біологічні особливості ентеровірусів свиней, їхня роль в етіології захворювань. У результаті проведених досліджень у 1971 р. вперше на території СРСР виявлено хворобу Тешена свиней.
Особливо активно інститут розвивався, починаючи з 1972 р., коли його директором став кандидат біологічних наук В.С. Сіверс, а заступником з наукової роботи – кандидат біологічних наук О.О. Берестецький. Розпочинається будівництво нового лабораторного комплексу по вулиці Малиновського, інститут насичується новим сучасним обладнанням, формується потужний науковий колектив. Основними напрямами досліджень були: мікробіологія кормів, ґрунтова мікробіологія, фітовірусологія, вірусологія тварин, мікробіологія тварин.
З 1975 р., після переходу О.О. Берестецького на посаду директора Всесоюзного інституту сільськогосподарської мікробіології ВАСГНІЛ, заступником директора з наукової роботи працює доктор сільськогосподарських наук, професор В.І. Канівець. В цей час значний розвиток одержали питання біологічної активності ґрунтів, трансформації вуглецю, особливостей активізації процесу симбіотичної азотфіксації, створення інгібіторів нітрифікації. Водночас отримують широкий розвиток дослідження збудника туберкульозу, випробовуються діагностичні, профілактичні та лікувальні засоби тощо.
В 1969-1980 роках в інституті працюють такі відомі вчені-фахівці: В.П. Романенко, В.П. Патика, С.Д. Богдан, Г.М. Горобець, Т.А. Граб, В.П. Дорожко, М.М. Зарицький, А.І. Кисіль, Л.П. Коломієць, Л.А. Кононюк, Ф.Ю. Козар, В.С. Козлов, Ю.М. Мочалов, С.П. Надкерничний, М.Я. Погорілько, А.Є. Рибалко, П.Ю. Савченко, М.Х. Справцев, М.П. Топчій, В.І. Торжевський, М.Є. Шевель, Н.В. Щербина та інші.

ІНСТИТУТ В 80-Х РОКАХ

 

З 1981 р. по 1997 р. інститут очолював доктор ветеринарних наук, професор, академік НААН В.П. Романенко. Заступником з наукової роботи в цей час працював кандидат біологічних наук Ф.Ю. Козар. Основними напрямами досліджень були: ґрунтова мікробіологія, вірусологія рослин і тварин, мікробіологія кормів, туберкульоз тварин.
У цей час співробітниками розроблено методи діагностики ентеровірусних захворювань свиней, запропоновано нові ензоотичні одиниці – ентеровірусний гастроентерит свиней і ентеровірусна пневмонія. Відкрито 19 раніше невідомих типів вірусів, 15 із яких запатентовано. Розроблено і впроваджено у виробництво вірусвакцину проти ензоотичного енцефаломієліту свиней. За розробку та впровадження системи заходів профілактики і ліквідації хвороби Тешена та створення вірусвакцини й наборів діагностикумів авторів В.П. Романенко, О.Г. Прусс, Н.В. Бабіч відзначено у 1989 р. Державною премією України в галузі науки і техніки.
У 80-і роки інтенсивно проводяться дослідження окремих питань такого захворювання як туберкульоз тварин. У лабораторії мікробіології тварин створено колекцію мікобактерій. На основі аналізу епізоотологічних показників і результатів проведених досліджень розроблено «Систему мероприятий по профилактике и оздоровлению от туберкулеза крупного рогатого скота». Розроблена методика хіміопрофілактики із застосуванням тубазіду була впровадженою у численних господарствах України, Росії, Казахстану і інших регіонів колишнього Радянського Союзу.
З 1980 р., як самостійна структурна одиниця, починає проводити дослідження лабораторія біологічного азоту, очолювана кандидатом біологічних наук Н.М. Мальцевою. Паралельно, за ініціативи В.В. Волкогона, в підрозділі розпочинаються дослідження асоціативної азотфіксації.У цей час у науково-дослідній роботі активно використовуються методи ізотопного розбавлення, розробляються способи активізації процесу асоціативної азотфіксації, проводиться вивчення складу мікробних азотфіксувальних угруповань кореневої зони ряду видів культурних рослин, особливостей інтродукції в агроценози активних штамів асоціативних діазотрофів. Наприкінці 80-х – початку 90-х років активно досліджується вплив фітогормонів та їх синтетичних аналогів на процес азотфіксації.
Продовження чекайте в наступних публікаціях.

РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

 

В нашій рубриці хочемо познайомити вас з радою молодих вчених (РМВ) нашого Інституту, яка була заснована у лютому 1980 року. Першим головою РМВ був теперішній начальник відділу сільськогосподарської мікробіології, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2018 року Віталій Васильович Волкогон, який на той час був інженером ґрунтознавцем та тільки починав свій науковий шлях після закінчення навчання в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В.В. Докучаєва. Рада молодих вчених об’єднала всю талановиту молодь інституту, для яких наукова діяльність була не просто роботою, а мрією і сенсом життя. Метою діяльності РМВ було сприяння реалізації прав молодих вчених щодо їх участі у формуванні та реалізації державної політики у науковій сфері, забезпечення їх активної участі у проведенні наукових досліджень та захисту їх прав та інтересів.
В наступні шість років раду молодих вчених очолювали аспіранти Олена Володимирівна Надкернична, теперішня завідуюча лабораторії рослинно-мікробних взаємодій, доктор біологічних наук, професор та Валентина Леонідівна Шевченко, яка в послідуючому захистила дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук і працювала доцентом кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. За цей час молоді науковці інституту не тільки успішно проводили різноманітні дослідження у галузі мікробіології та тваринництва, а і приймали участь у наукових конференціях, з’їздах та інших заходах, на яких достойно представляли наукові здобутки нашого інституту, за що неодноразово отримували грамоти та дипломи.
Період 1987-1998 років можна назвати занепадом ради молодих вчених, який наступив у зв’язку з тяжкою економічною та політичною кризами. Із-за відсутності фінансування не тільки на дослідження, а і на оплату праці багато молодих науковців залишають роботу та звільняються з інституту.
Відновлення діяльності РМВ, активна робота та розквіт починається з 1999 року, про це читайте в наступних публікаціях.

 


РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

 

Після періоду занепаду в 1999 році починається відновлення діяльності РМВ та її активна робота. Раду очолив науковий співробітник лабораторії вірусології тварин Станіслав Дерев’янко, теперішній кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії вірусології, який був її головою до 2002 року. В цей час в Інституті проведено наукову конференцію «Вклад молодих вчених в розвиток сільськогосподарської мікробіології». Регулярно молоді вчені приймають участь в міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і з’їздах. Також вони приймають участь в роботі лабораторних семінарів і колоквіумів, координують аспірантів до звітної сесії, проводять наукову роботу з учнями середніх шкіл та студентами вищих навчальних закладів. У 2001 році адміністрацією Інституту та РМВ засновується та проводиться конкурс наукових робіт молодих вчених з метою активізації науково-дослідницької роботи, підвищення рівня професійної підготовки та розвитку творчої ініціативи молодих вчених та спеціалістів.
В 2002-2014 роках РМВ очолювали науковий співробітник Лариса Божок, кандидат сільськогосподарських наук Мирослава М’ягка, молодший науковий співробітник Олександр Фірсовський. В цей період молодь і надалі продовжує активно працювати на науковій ниві. В Інституті щорічно проводиться наукова конференція молодих вчених «Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві», за результатами якої видається збірник матеріалів конференції. На конференції проводиться конкурс кращих робіт із присудженням іменних премій: М.В. Рево – у галузі вірусології та мікробіології тварин і О.О. Берестецького – з питань ґрунтової мікробіології. По результатам наукових досліджень публікуються наукові праці у міжвідомчих та фахових журналах та подаються на українські та міжнародні конкурси, в яких молоді науковці стають переможцями та отримують премії, грамоти, дипломи. Молоді вчені проходять курси підвищення кваліфікації, беруть участь у роботі шкіл, організованих іншими установами, отримують стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Крім науково-дослідної роботи молоді науковці організовують екскурсії як по нашій області, так і далеко за її межі.
В 2014-2020 роках РМВ очолювала кандидат сільськогосподарських наук Анна Кислинська. В цей час Рада молодих вчених пережила своє нове відродження, вийшла на якісно новий рівень щорічна наукова конференція молодих вчених «Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві». Стало доброю традицією вітати діточок співробітників з Новим Роком. Також РМВ активно взаємодіє з освітянською галуззю та приймає участь у заходах Інституту направлених на популяризацію науки серед школярів та студентів. Зокрема, в 2019 році був започаткований і успішно реалізований проєкт«Школа молодих вчених» для студентів старших курсів, які захоплюються наукою. З серпня 2020 року Раду молодих вчених очолює кандидат сільськогосподарських наук Ганна Цехмістер, яка продовжує роботу своїх попередників, удосконалює її та втілює нові креативні ідеї та проєкти в життя.

 


ВАГОМИЙ ВНЕСОК В РОЗВИТОК ТВАРИННИЦТВА

 

Як ми писали раніше у 1980-1990 роках в Інституті активно вивчались питання ветеринарії. Дослідження у цьому напрямку здійснювалися за ініціативи директора Інституту, доктора ветеринарних наук В.П. Романенка за участі кандидата ветеринарних наук, провідного наукового співробітника О.Г. Прусс та молодшого наукового співробітника Н.В. Бабіч. В результаті багаторічних досліджень було розроблено і впроваджено у виробництво «Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом (хворобою Тешена) свиней», а також рекомендації з діагностики та заходів боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом свиней, які схвалено і рекомендовано до впровадження у ветеринарну практику. Діагностикуми даної хвороби і вакцину було захищено охоронними документами (патентами). До створення вакцини науковцями Інституту профілактика ензоотичного енцефаломієліту свиней ґрунтувалася на проведенні загальних ветеринарно-санітарних заходів через відсутність вакцини вітчизняного виробництва. Оскільки закордонні вакцини, зважаючи на їх високу вартість, в той час не закуповувалися.
Вакцину проти хвороби Тешена свиней впроваджено у виробництво в 1984 році і вона постійно використовувалася у господарствах. Згідно актам виробничої перевірки нова вакцина при застосуванні її в неблагополучних господарствах на сьому добу переривала захворювання свиней і забезпечувала стовідсотковий захист привитих тварин від хвороби Тешена до 1,5 роки. Спочатку вакцинації було піддано більше 15 тисяч свиней у трьох районах Житомирської області, а потім вакцина широко застосовувалася в різних регіонах України.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки 6 грудня 1989 року видано постанову «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1989 року», згідно якої за розробку та впровадження системи заходів для профілактики і ліквідації ензоотичного енцефаломієліту (хвороби Тешена) свиней та створення з цією метою набору діагностикумів і вірусвакцини колектив авторів В.П. Романенко, О.Г. Прусс, Н.В. Бабіч було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.
Ми пишаємося нашими вченими, які розробили важливу наукову розробку національного масштабу, яка в кінці минулого століття допомогла зберегти поголів’я свиней та сприяла розвитку всього тваринництва для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави.

 


РОЗШИРЕННЯ ІНСТИТУТУ

Продовжуючи далі, нагадаємо також, що на початку 90-х років Інститут вже мав два корпуси, нове сучасне обладнання, потужний науковий колектив, який проводив дослідження по різним напрямам: мікробіологія кормів, ґрунтова мікробіологія, фітовірусологія, вірусологія тварин, мікробіологія тварин, туберкульоз тварин. Функціонувала Рада молодих вчених, яка об’єднувала всю талановиту молодь інституту та достойно представляла наукові здобутки на різноманітних заходах. В цей час почались дослідження асоціативної азотфіксації, впливу фітогормонів та їх синтетичних аналогів на цей процес. У ході роботи з’ясовано механізм позитивного впливу ауксинів і цитокінінів на перебіг процесу асоціативної азотфіксації.
У зв’язку з отриманням у 1991 році Україною незалежності ряд державних установ та організацій було реструктуризовано та перейменовано. Зокрема, у 1992 році Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології УАСГН було перейменовано в Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, співробітники якого і надалі займались науковими дослідженнями у галузі сільськогосподарської мікробіології та тваринництва.
З 1997 року інститут очолює доктор біологічних наук, професор, академік НААН В.П. Патика. За його ініціативи у 1998 році до Інституту було приєднано Південну дослідну станцію, яка у складі Інституту проводила і проводить (на тимчасово окупованій території Криму) дослідження низки питань ґрунтової мікробіології в природно-кліматичних умовах Півдня України. Створюються нові наукові підрозділи: лабораторія біологічної трансформації азоту і фосфору (завідувач – кандидат біологічних наук В.В. Волкогон), мікробіометоду (завідувач – кандидат біологічних наук С.П. Надкерничний), технічної мікробіології (завідувач – кандидат біологічних наук М.Я. Погорілько). Розпочинається активна підготовка до створення при Інституті Колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів, яка з 2002 року має статус Національного надбання. За участі співробітників Інституту в цей час підготовлені та видані декілька монографій. При Інституті розпочинає роботу аспірантура, про яку ми розкажемо далі.

 


СТВОРЕННЯ АСПІРАНТУРИ

Історія створення аспірантури розпочинається з клопотання Вченої ради Інституту від 13 травня 1998 року перед Президією Української академії аграрних наук про відкриття аспірантури. І вже з 2 січня 1999 року при Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН було організовано підготовку кадрів через аспірантуру за спеціальностями 03.00.06 – вірусологія (біологічні науки), 03.00.07 – мікробіологія (біологічні науки та сільськогосподарські науки), 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія (ветеринарні науки), яка діяла до березня 2003 року. В подальшому до 2016 року була затверджена спеціальність 03.00.07 – мікробіологія (сільськогосподарські науки), а з 2016 Інститут отримав ліцензію щодо здійснення освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з підготовки доктора філософії зі спеціальності 201 – агрономія (галузь знань – Аграрні науки та продовольство), яка у квітні 2021 року пройшла процедуру електронного переоформлення ліцензії, і у 2020 році відбувся перший випуск аспірантів вже за новою спеціальністю.
Першим відповідальним за роботу аспірантури призначено кандидата сільськогосподарських наук Говорунова Анатолія Миколайовича. Далі з кінця 1999 року до 2009 року посаду завідувачки аспірантури обіймала кандидат біологічних наук Бокун Алевтина Олександрівна. Практично рік аспірантами опікувалася кандидат біологічних наук Ковалевська Тамара Михайлівна, а вже з 2010 року по теперішній час аспірантуру очолює кандидат ветеринарних наук Наталія Олександрівна Кравченко.
З 1998 року по 2020 рік повний курс підготовки пройшло 69 аспірантів. Успішно захистили кандидатські дисертації та отримали ступінь кандидата наук – 31 чоловік. Наукова молодь, що навчається в аспірантурі при Інституті постійно підвищує свій освітній та професійний рівень: відвідує школи молодих вчених, приймає участь у Міжнародних та Всеукраїнських конференціях, семінарах, круглих столах, подає роботи на здобуття державних премій та стипендій. Роботи наших молодих науковців відзначені стипендією Кабінету Міністрів України для молодих учених, премією Президії Національної академії аграрних наук України «За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень», преміями ім. О.О. Берестецького та ім. М.В. Рево, грамотами та подяками.
Про навчання перших аспірантів та захист кандидатських робіт розкажемо в наступних публікаціях.

НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ АСПІРАНТУРИ

Наступним етапом розвитку аспірантури стало створення у 2007 році спеціалізованої вченої ради К 79.377.01 та перший захист дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. До 2020 року нашими аспірантами було захищено 20 кандидатських дисертацій. Чимало з них згодом захистили докторські дисертації, зокрема Т.І. Патика, М.В. Патика, Є.П. Копилов, С.Ф. Козар.
Великий внесок у підготовку наукових кадрів роблять як провідні науковці нашого Інституту, які мають багатий науковий досвід, так і молоді, які допомагають реалізуватися аспірантам, передаючи їм свої знання та вміння.
Завдяки функціонуванню аспірантури Інститут поповнився висококваліфікованими фахівцями у галузі сільськогосподарської мікробіології: нині 19 випускників аспірантури працюють в нашій установі, з них С.Ф. Козар займає посаду заступника директора з наукової роботи, В.П. Горбань є вченим секретарем, В.В. Волкогон, С.Б. Дімова, І.М. Піщур, Ю.О. Воробей є завідуючими підрозділами. Частина випускників нашої аспірантури працюють у вищих навчальних закладах, діагностичних медичних лабораторіях, лабораторіях за контролем якості продукції на підприємствах різного спрямування. На користь якості підготовки наших спеціалістів у галузі сільськогосподарської мікробіології є факт їх затребуваності у провідній агропромисловій компанії України Kernel.
Для забезпечення висококваліфікованими кадрами наукових установ НААН та навчальних закладів науковці нашого Інституту тісно співпрацюють з науково-педагогічним колективом Національного університету «Чернігівській колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
Для забезпечення своєчасної підготовки та захисту дисертаційних робіт молодими науковцями в Інституті проводиться часткове відшкодування витрат на здачу кандидатських екзаменів, друк дисертаційної роботи та автореферату, захист дисертаційної роботи, надаються відрядження, роботи публікуються у міжвідомчому тематичному науковому збірнику «Сільськогосподарська мікробіологія», який є фаховим виданням. Фахове зростання після закінчення аспірантури підтримується шляхом призначення на посади наукових співробітників молодих вчених, які успішно захистили кандидатські дисертації.
Тому підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів через аспірантуру є одним з основних джерел постійного поповнення і відновлення інтелектуального потенціалу як в межах нашої установи, так і в цілому держави.

МІЖВІДОМЧИМ ТЕМАТИЧНИМ НАУКОВИМ ЗБІРНИКОМ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МІКРОБІОЛОГІЯ»

В результаті наукової роботи колективу Інституту та створення інновацій постала необхідність висвітлення наукових досягнень наших вчених для обміну досвідом з науковою спільнотою. Тому у 2005 році побачив світ перший номер Міжвідомчого тематичного наукового збірника «Сільськогосподарська мікробіологія». Засновниками видання стали наш Інститут та Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України.
До першого складу редакційної колегії увійшли 19 науковців. Головним редактором став доктор сільськогосподарських наук, професор В.В. Волкогон, заступником головного редактора – доктор біологічних наук, професор О.В. Надкернична, а відповідальним секретарем – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Л.П. Коломієць. Сьогодні до складу редколегії входять 24 провідних науковця з України, Нідерландів і Молдови.
Видання складається з 11 розділів: Загальна мікробіологія, Ґрунтова мікробіологія, Захист рослин, Мікробіологія тварин, Кормовиробництво, Вірусологія рослин, Вірусологія тварин, Біотехнологія, Методи, Дискусії, Огляди літератури, Історія науки.
У 2020 році збірник «Сільськогосподарська мікробіологія» внесено (Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409) до Реєстру наукових фахових видань України (категорія Б) по сільськогосподарським та біологічним наукам за 4 спеціальностями: 201 – Агрономія, 202 – Захист і карантин рослин, 091 – Біологія, 101 – Екологія.
Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Сільськогосподарська мікробіологія» включений до наукометричних баз даних: Index Copernicus, Google Scholar. Електронна версія збірника розміщується на сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Усім статтям присвоюється цифровий ідентифікатор об’єкта DOI. До розгляду та публікації приймаються статті українською та англійською мовами.
За час існування видання вийшов 31 випуск збірника📚, який публікує оригінальні статті проблемного, узагальнюючого, експериментального, методичного характеру, оглядів літератури з різних аспектів мікробіології, вірусології та біотехнології, що мають теоретичне і практичне значення і є актуальними для сільського господарства.

ІНСТИТУТ ЯК ГОЛОВНА НАУКОВА УСТАНОВА З ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

З самого заснування Інституту науковці постійно займались різноманітними мікробіологічними дослідженнями по різним напрямам, які сформувались в потужну наукову базу з висококваліфікованими професіоналами. За рішенням Президії Національної академії аграрних наук України (тоді УААН) з 2006 року наш Інститут стає головною науковою установою і координує науково-дослідні роботи з виконання Програми наукових досліджень НААН (тоді Науково-технічна програма) “Сільськогосподарська мікробіологія”. Керівник Програми – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН В.В. Волкогон, який був ініціатором її започаткування. ПНД визначаються Відділеннями НААН та затверджуються Президією НААН на 5 років.
Перша науково-технічна програма “Розробити теоретичні принципи і нові практичні засади використання мікроорганізмів у сільськогосподарському виробництві” (“Сільськогосподарська мікробіологія”) на 2006-2010 рр. була погоджена Міністерством аграрної політики України, включала 5 завдань першого рівня та 38 завдань другого рівня, з них фундаментальних – 12, прикладних – 26. Виконавцями програми були декілька наукових установ системи НААН.
Зараз в Інституті виконується ПНД НААН 08 “Оптимізація біологічних процесів в агроекосистемах для забезпечення ефективного, екологічно збалансованого аграрного виробництва” (“Сільськогосподарська мікробіологія”) на 2021-2025 рр., яка включає 5 завдань першого рівня та 18 завдань другого рівня, з них фундаментальних – 12, прикладних – 6. Виконання програми забезпечують наукові співробітники нашого Інституту та Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. Мета досліджень у межах програми – обґрунтувати шляхи оптимізації процесів біологічної трансформації органічної речовини та корекції складу угруповань мікроорганізмів у ґрунтах агроценозів для формування їх ефективної й потенційної родючості, дослідити особливості взаємодії мікроорганізмів з культурними рослинами, створити ефективні технології застосування бактерій і мікроміцетів для забезпечення повноцінного продукційного процесу сільськогосподарських культур і тварин; визначити економічні аспекти біологічних технологій у ресурсо-, і енергоощадному аграрному виробництві.
Наш Інститут як головна наукова установа:
– визначає структуру ПНД;
– персональний склад координаційно-методичної ради (КМР) з виконання ПНД;
– щорічно здійснює контроль за виконанням завдань досліджень (заслуховує на засіданнях КМР короткі звіти);
– перевіряє стан виконання досліджень виконавцями (згідно з Технічних завдань); дотримання виконавцями положень робочої програми, календарного плану та методичного рівня досліджень; забезпеченість матеріально-технічними ресурсами та кваліфікованими науковими кадрами; метрологічне забезпечення обладнання та стандартизації методик тощо.
На засіданнях загальних зборів або бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН за участі провідних вчених академії, закладів вищої освіти аграрного профілю, Національної академії наук України, представників Міністерства аграрної політики та продовольства України щорічно керівник ПНД звітує про результати виконання досліджень за завданнями Програми.
Також наш Інститут бере участь у виконанні двох ПНД НААН 17 «Формування та використання банку генетичних ресурсів рослин» (Генетичні ресурси рослин) та ПНД НААН 25 «Кормовиробництво та технології отримання високоякісної продукції для тваринництва» (Кормовиробництво), які виконуються іншими інститутами системи НААН.

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НААН

Продовжуючи далі знайомити з історією нашого Інституту, нагадаємо, що на початку 2000-х років до складу Інституту входить Південна дослідна станція, працює аспірантура для підготовки наукових кадрів, двічі на рік виходить міжвідомчий тематичний науковий збірник «Сільськогосподарська мікробіологія», наш Інститут стає головною науковою установою і координує науково-дослідні роботи з виконання Програми наукових досліджень НААН, а науковці продовжують далі проводити дослідження по різним напрямам.
У 2000-2003 рр. директором Інституту стає відомий фітовірусолог, кандидат біологічних наук М.М. Зарицький. Значні зусилля в цей час були направлені на створення Колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів, яка набула статусу Національної. Вона об’єднує спеціалізовані колекції мікроорганізмів, які були сформовані в лабораторіях упродовж 60 років функціонування Інституту та Південної дослідної станції. Крім Національної колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів, формуються колекції штамів мікобактерій туберкульозу, фітопатогенних вірусів, оздоровлених від вірусів сортів картоплі, а також тешо-, ентеровірусів свиней.
З 2003 по 2011 р. Інститут очолює доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН В.В. Волкогон. У цей період значні зусилля колективу були направлені на створення мікробних препаратів різної функціональної спрямованості та технологій їх ефективного застосування. Ряд препаратів було зареєстровано в Україні, а також розроблено експериментальні мікробні препарати для зернових, овочевих культур, для боротьби з мишоподібними гризунами, для діагностики, профілактики і лікування молодняку ВРХ, свиней і птиці тощо. Активно розвертається робота з впровадження наукових розробок Інституту в господарствах по всій Україні. Влітку 2011 р. до Інституту приєднано Чернігівський інститут агропромислового виробництва та Носівську дослідну станцію. З цього часу в Інституті з’являються нові напрями досліджень по оптимізації процесів формування родючості ґрунтів та створенню нових високопродуктивних сортів зернових та зернобобових культур. Нова установа отримала назву «Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН».

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НААН ВПРОВАДЖУЄ НАУКОВІ РОЗРОБКИ ТА НОВІ БІОПРЕПАРАТИ

У 2003-2011 роках значні зусилля колективу були направлені на створення мікробних препаратів різної функціональної спрямованості. У 2013 році зареєстровано в Україні препарати Ризогумін для сої (торф’яна форма), Поліміксобактерин для цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, зернових культур, льону-довгунцю та ріпаку (рідка форма), Альбобактерин для зернових культур, цукрових буряків, соняшнику та ріпаку (рідка форма), Діазобактерин для озимого жита, гречки і злакових трав (рідка форма). Державна реєстрація стала першою сходинкою для розширення обсягів впровадження біопрепартів, оскільки до реалізації допускаються лише препарати, що пройшли Державну реєстрацію та мають на те відповідне посвідчення. В цей час також розроблено експериментальні мікробні препарати для інших сільськогосподарських культур та тваринництва.
Особливо активно розвертається робота з впровадження наукових розробок Інституту із призначенням на посаду заступника директора з питань маркетингу та інноваційної діяльності доктора (тоді кандидата) економічних наук А.М. Москаленка. Інститут бере участь у міжнародних та всеукраїнських виставкових заходах, де представляються наукові розробки Інституту. За що неодноразово нагороджується дипломами, грамотами та золотими медалями Міністерства аграрної політики України «За кращу наукову розробку». За роки керівництва А.М. Москаленка маркетинговим напрямом сформована багаторівнева система трансферу інновацій, обсяги реалізації біопрепаратів зростають з кожним роком, застосовуються як перевірені рекламні методи, так і нові інструменти електронного маркетингу, діяльність Інституту постійно висвітлюється на сайті та в соціальних мережах, що в загальному підсумку дозволило збільшити капіталізацію наукових розробок нашої наукової установи більше ніж у десять разів. З 2017 року розширюється географія впровадження біопрепаратів в країни Європейського союзу. У 2019 році підписана найвагоміша ліцензійна угода з аграрною компанією Kernel щодо широкомасштабного застосування наукових розробок Інституту на полях агрохолдингу та в господарствах – партнерах компанії Kernel.
На даний час Інститут розробляє та впроваджує у сільськогосподарське виробництво біопрепарати для рослинництва, тваринництва, боротьби з мишоподібними гризунами, а також високоякісне насіння люпину та вівсу. Біопрепарати для рослинництва застосовуються для поліпшення азотного і фосфорного живлення рослин, обробки рослин по вегетації, захисту від кореневих патогенів та деструкції рослинних решток, що сприяє підвищенню продуктивності культур, покращенню якісних характеристик продукції та збільшенню урожайності. Біопрепарати для кормовиробництва – пробіотичні консерванти для підвищення якості і терміну збереження кормів (сінажу, силосу, корнажу). Високопродуктивні сорти люпинів та вівсів відіграють важливу роль в системі підвищення родючості ґрунтів та забезпечують гарантовану урожайність культур. Всі біопрепарати органічні та безпечні, які не шкодять організму людини, тваринам і комахам, зокрема бджолам, дозволені до застосування в органічному виробництві і мають сертифікат Органік Стандарт.