Ця тема була лейтмотивом нашого традиційного щорічного науково-практичного семінару для сільськогосподарських товаровиробників і всіх прихильників біологізації аграрного виробництва, що відбувся вчора. До нашого Інституту в організації заходу доєдналися Національна академія агарних наук України, Департамент агропромислового розвитку Чернігівської ОДА та Секція науково-інноваційного розвитку АПК Чернігівської області Північного міжрегіонального наукового центру Національної академії агарних наук України за активної участі Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

На цьогорічний семінар зареєструвалися 111 учасників із 12 областей України.

Відкриваючи захід, директор Інституту член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко, зокрема навів вислів Нобелівського лауреата Альберта Ейнштейна: «Технологія без біології – сліпа», який свідчить про те, що застосування засобів біологізації виробництва є не просто інструментом підвищення його ефективності, а й головним «путівником» у розвитку й удосконаленні технологій.

У своєму вітальному слові до учасників семінару академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН академік НААН Віктор Камінський наголосив, що біологізація виробництва є невід’ємною складовою подальшого розвитку аграрної галузі як в Україні так і в усьому світі, що відповідає вимогам Зеленої угоди Європейського Союзу до 2030 р., підкресливши роль нашого Інституту як в наукових дослідженнях даного напряму, так і у практичному впровадженні їх результатів.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олег Крапивний у своєму вітальному слові зазначив, зокрема про тісну співпрацю Департаменту й Інституту в розвитку агропромислового сектору області в багатьох напрямах, в тому числі й щодо екологобезпечних прийомів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Начальник відділу сільськогосподарської мікробіології ІСМАВ НААН, академік НААН Віталій Волкогон у своїй програмній доповіді висвітлив як наукові, так і практичні напрями оптимізації азотного живлення рослин за допомогою застосування біологічних засобів виробництва.

Дмитро Крутило, провідний науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, розкрив тонкощі практичного використання механізму симбіотичної азотфіксації у виробництві на прикладі застосування біопрепаратів Інституту для технологій вирощування сої та квасолі.

З наступною лінійкою біопрепаратів Інституту на основі бульбочкових бактерій для гороху, люпину, нуту та інших зернобобових культур познайомила учасників семінару завідуюча сектором колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів лабораторії фізіології мікроорганізмів ІСМАВ НААН Юлія Воробей (вона ж була і модератором семінару).

Інший напрям використання природних механізмів азотфіксації – асоціативний – та відповідні препарати Інституту для ячменю, овочевих культур і картоплі представила у своїй презентації завідуюча лабораторією ґрунтової мікробіології ІСМАВ НААН Світлана Дімова.

Головний науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН Євгеній Копилов познайомив слухачів з можливостями підвищення продуктивності посівів гречки й жита за використання Діазобактерину та Хетоміка і їх поєднання для гречки.

Невідомі раніше аспекти ефективності застосування відомого Поліміксобактерину при бактеризації насіння кукурудзи та поверхневої обробки в процесі вегетації цієї й інших культур розкрила у своїй доповіді провідний науковий співробітник лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів ІСМАВ НААН Любов Токмакова. Також нею було представлено новий препарат (проходить стадію випробування) на основі фосфатмобілізувальної бактерії Bacillus pumilus для передпосівної бактеризації насіння соняшнику.

Провідний мікробіолог лабораторії пробіотиків ІСМАВ НААН Олена Дмитрук презентувала слухачам можливості збереження якості та подовження термінів зберігання консервованих соковитих кормів за використання мікробних консервантів Інституту.

З особливостями технології вирощування люпину в умовах кліматичних змін й перевагами сортів цієї культури селекції Інституту учасників семінару детально ознайомив завідуючий лабораторії землеробства та насінництва Володимир Бардаков.

У своїй другій доповіді Олена Дмитрук запропонувала агровиробникам ефективні та безпечні для довкілля засоби вирішення наростаючої проблеми боротьби з мишоподібними гризунами за допомогою розробленого в Інституті біологічного родентициду.

Старший науковий співробітник лабораторії ґрунтової мікробіології ІСМАВ НААН Любов Шевченко розкрила секрети підвищення удобрювальної цінності та скорочення терміну отримання біоорганічних добрив в процесі компостування відходів тваринництва за участі селекціонованих мікроорганізмів.

Прикладами економічної ефективності застосування засобів біологізації в конкретних виробничих умовах та розрахунками їх грошової окупності узагальнив доповіді попередніх спікерів директор ІСМАВ НААН Анатолій Москаленко.

Слід зазначити, що усі доповіді супроводжувалися практичними запитаннями слухачів, що свідчить про їхній великий інтерес до теми біологізації сільськогосподарського виробництва й бажання на власній практиці застосувати почуте на семінарі.

Наші традиційні партнери в подібних та інших заходах (як і ми – в їхніх) – представники Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області надали слухачам багато корисної інформації по профілю діяльності своєї організації. Так, начальник Управління фітосанітарнї безпеки Тетяна Олещенко розповіла про розвиток процесів цифровізації фітосанітарних та адміністративних процедур в очолюваному нею підрозділі. Заступник начальника управління-начальник відділу карантину рослин Людмила Фокіна ознайомила слухачів з фітосанітарним станом Чернігівської області та надала прогноз поширення регульованих шкідливих організмів в 2025 році. Гловний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Людмила Колесник розповіла про порядок ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України, але занесеного до Переліку сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України. Начальник відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Юлія Михуля виклала алгоритм одержання посвідчення про право роботи з пестицидами.

Резюмуючи підсумки семінару директор ІСМАВ НААН Анатолій Москаленко подякував спікерам та учасникам заходу за плідну роботу, побажав якнайшвидшого настання бажаних усіма перемоги й миру та висловив сподівання на те, що наступного року ми всі зможемо зустрітися вже офф-лайн.