Робота другої секції (круглого столу) семінару під модеруванням завідувача лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, д.б.н., професора Олени Надкерничної була присвячена розгляду біологічних методів захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників.

В презентації головного наукового співробітника лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, д.б.н., с.н.с. Євгенія Копилова «Використання біофунгіциду Хетоміку як засобу захисту рослин від збудників кореневих хвороб» було наголошено на комплексності дії даного препарату – це не тільки захисна й стимулювальна функції, а й поліпшення живлення рослин за рахунок факультативної мікоризи.

Про суттєві переваги біологічних родентицидів у порівнянні з хімічними учасники семінару довідалися із виступу завідувача лабораторії пробіотиків ІСМАВ НААН, к.в.н., с.н.с. Наталії Кравченко «Антимишин – ефективний препарат для боротьби з мишоподібними гризунами». Передусім ці переваги полягають не тільки в їх безпечності для довкілля, а й у тому, що за рахунок перезараження біологічна дія препарату поширююється не тільки на тих гризунів, які з’їли принаду, а й на тих, з ким вони в подальшому контактували.

Особливий інтерес присутніх викликала одна із нових розробок Інституту – препарат на основі Триходерми. Унікальний комплекс корисних властивостей цього гриба у своїй запальній презентації «Триходерма – універсальний засіб захисту рослин та деструктор стерні» доповіла ще одна представниця молодого покоління наших науковців – старший науковий співробітник лабораторії рослинно-мікробних взаємодій ІСМАВ НААН, к.с-г.н. Ганна Цехмістер. Відповіді на численні запитання аграріїв-практиків що тонкощів застосування препарату, вибору кращої препаративної форми залежно від конкретних виробничих умов тощо зайняли більше часу, ніж сама доповідь.

Далі буде.