Департамент агропромислового розвитку
Чернігівської обласної державної адміністрації
Центр наукового забезпечення АПВ Чернігівської області
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Рекомендації
з проведення сівби озимих культур у господарствах Чернігівської області
під урожай 2016 року
Чернігів – 2015
УДК 631:631.5:631.8:633
Матеріали підготували:
Від Департаменту агропромислового розвитку
Чернігівської облдержадміністрації
Мілютенко Т.Б., Щербатий О.А.
Від Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Волкогон В.В., Москаленко А.М., Бердніков О.М., Єгоров О.В., Бардаков В.А., Надкернична О.В., Токмакова Л.М., Василюка Н.Д., Дідух Л.М.
Від Чернігівського обласного державного центру
експертизи сортів рослин
Швед В.Д.
Схвалено і рекомендовано до видання вченою радою ІСМАВ НААН
(протокол № 11 від 4 серпня 2015 року)
Розглянуто особливості підготовки та проведення сівби озимих культур під урожай 2016 року. Показано шляхи оптимізації обробітку ґрунту, підготовки насіння до сівби, удобрення, підбору сортів, строків сівби, норм висіву, захисту посівів озимих культур від хвороб і шкідників в осінній період та використання посівних агрегатів.
Видання розраховане на керівників та спеціалістів агропромислового комплексу.
Чернігів – 2015
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Особливості основних елементів технології вирощування озимих
зернових культур в осінній період……………………………………………….5
Місце в сівозміні. Попередники під озимину. …………………………………5
Підготовка ґрунту………………………………………………………………….9
Удобрення…………………………………………………………………………12
Сортовий склад……………………………………………………………………13
Підготовка насіння……………………………………………………………….17
Строки сівби……………………………………………………………………….19
Норми висіву насіння……………………………………………………………..20
Глибина заробки насіння………………………………………………………….21
Захист озимих культур від шкідників і хвороб в період
осінньої вегетації…………………………………………………………………21
Озимий ріпак……………………………………………………………………..23
Комерційна пропозиція 2015 року………………………………………………26
ВСТУП
Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення Україна завжди знаходилась у числі перших 6-7 країн світу. Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку агропродовольчого сектора економіки держави, і є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємств різних форм власності.
Виробництво зерна високої якості є одним з основних завдань сільського господарства на сьогоднішній день. Серед зернової групи в умовах області озимі колосові культури займають понад 30% посівних площ. Пшениця озима, як цінна продовольча високопродуктивна культура, є найпоширенішою в області. Жито озиме займає менші площі і, порівняно, значно менші площі займають озимі тритикале і ячмінь.
Пшениця озима вибаглива до попередників, позитивно реагує на внесення добрив, тому питання щодо її вирощування є особливо актуальним, а отже в роботі кожного господарства, незалежно від форми власності, їй слід приділяти особливу увагу.
Потенційну продуктивність (10 і більше т/га) культура забезпечує на ґрунтах, які мають достатньо поживних речовин, добрі фізичні і хімічні властивості, нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН 6,0-7,0), здатність утримувати вологу, але не заболочуватись.
Сорти м’якої озимої пшениці порівняно з твердою багатші на білок (16-18%>), проте вони утворюють коротку й тугу клейковину (другої групи), яка для хлібопечення менш придатна: хліб із такого борошна формується низького об’єму, швидко черствіє. Борошно твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості, його клейковина дає змогу виготовляти макарони, вермішель, які добре зберігають форму при варінні, не ослизнюються і мають приємний лимонно-жовтий або янтарний колір. Тверді пшениці використовують для виробництва особливого сорту борошна – крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи.
Жито озиме має добре розвинену кореневу систему, здатну засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук, менш чутливе до реакції ґрунтового розчину, а тому, менш вибагливе до ґрунтів. Воно забезпечує задовільні врожаї на дерново-підзолистих піщаних торфоболотних, важких глинистих та інших, малопридатних для пшениці озимої, ґрунтах поліської зони області. Тут виробляється більше 60% всього валового збору зерна цієї культури.
Тритикале озиме – порівняно новий ботанічний вид, створений схрещуванням пшениці й жита. Йому властива надійна стійкість рослин проти захворювань та пошкоджень шкідниками, висока швидкість весняного відростання, що значною мірою впливає на особливості його вирощування. Тритикале озиме – культура, толерантна до умов вирощування, добре переносить відносно кислі ґрунти, менш вимоглива до попередників, ніж пшениця озима, що дозволяє вирощувати її в сівозмінах з короткою ротацією, насичених зерновими культурами. Позитивно реагує і на високий рівень забезпечення елементами живлення, а тому має потенційну продуктивність понад 10,0 т/га.
Ячмінь озимий – найцінніша кормова культура, дає високоякісне зерно, ранній концентрований корм для тваринництва. Він добре використовує зимові та весняні запаси вологи в ґрунті, завдяки чому може забезпечувати високі врожаї зерна (5,5-6,5 т/га), не вимагає додаткових витрат на вирощування, добре пригнічує бур’яни, рано звільняє поле і техніку для інших сільськогосподарських робіт. Із зернових культур ячмінь озимий достигає найшвидше, тому є добрим попередником для післяжнивних культур на зелене добриво. Він добре росте на різних ґрунтах, але малопридатними для його вирощування є піщані та кислі підзолисті ґрунти з рН менше 5,0.
Ячмінь озимий вибагливий до температури. Менш зимостійкий, ніж жито озиме та пшениця, що часто призводить до зрідження посівів. Саме це і не сприяє стабілізації і популярності цієї культури в умовах області.
У 2015 році в Чернігівській області сільгосппідприємствами планується посіяти озимі культури на площі 209,8 тис. га, в тому числі на зерно 200,5, із них:
озимої пшениці – 177 тис. га (що складає 84,4 %),
озимого жита – 23,5 тис. га (що складає 11,2 %),
Озимий ріпак заплановано посіяти на площі – 9,3 тис. га (4,4% ).
Особливості вирощування озимих зернових культур в осінній період
Місце в сівозміні. Попередники під озимину. Серед основних факторів формування урожайності озимих культур чинне місце належить попередникам, цінність яких визначається не лише ступенем забур’яненості, фізичним та фітосанітарним станом орного шару, а й рівнем використання вологи та поживних речовин із ґрунту.
Правильний підбір попередника дає змогу без додаткових витрат коштів покращити фітосанітарний стан посівів, підвищити продуктивність озимих культур, забезпечивши при цьому відтворення родючості ґрунтів і охорону навколишнього середовища.
У зв’язку з цим слід урахувати рекомендації наукових установ, розташованих на території області та у відповідних для нашого регіону природно-кліматичних зонах щодо необхідності розміщення озимих зернових культур після кращих попередників: у Поліссі – однорічні і багаторічні трави, люпин на зерно і силос, кукурудза на силос, картопля; у Лісостепу – однорічні і багаторічні трави, зернобобові, ріпак озимий і ярий, кукурудза на силос, гречка.
Розміщення озимих, особливо пшениці після стерньових попередників значно збільшує вірогідність зростання забур’яненості посівів та враження рослин хворобами і шкідниками, тим самим викликає необхідність збільшення затрат на боротьбу з ними та знижує рентабельність виробництва.
Озима пшениця, як показують результати наукових досліджень і практика кращих господарств, із усіх зернових культур є найчутливішою до попередників. Її продуктивність у залежності від попередників може змінюватись у 2 і більше разів. Так, у дослідженнях Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН у середньому за останні 5 років урожайність озимої пшениці на фоні без добрив після конюшини була в 1,9 разів вища ніж після вівса, а на фоні внесення N90Р60К60 врожайність від конюшини як попередника зросла в 1,2 рази.
Конюшина, як попередник, не тільки забезпечує озиму пшеницю азотом, а й сприяє переведенню важкорозчинних форм фосфору і калію в доступні для рослин пшениці. Так, для одержання врожайності зерна озимої пшениці 5,0 т/га після конюшини в порівнянні з вівсом потреба в азотних добривах зменшується на 86 кг/га, фосфорних на 16 і калійних на 24 кг/га.
При розміщенні пшениці після стерньових попередників її врожайність різко знижується. Найменшу продуктивність озимої пшениці у наших дослідженнях як на фоні мінеральних добрив, так і без них, отримано у повторних посівах.
Не менш чутливим до попередників виявилось і озиме жито. Так, у дослідженнях Чернігівського інституту АПВ його врожай після вівса на фоні без внесення добрив становив 2,4 т/га, а після люпину на силос врожайність підвищилася більше ніж у 2 рази і становила 5,2 т/га.
Отже, враховуючи результати наукових досліджень, сіяти озиму пшеницю і жито в господарствах області слід по попередниках, після яких у ґрунті створюються сприятливі умови для своєчасної появи сходів та росту і розвитку рослин. Ними є зайняті пари – конюшиною, бобово-злаковими сумішками, люпином на зелений корм і силос, кукурудзою на зелений корм.
У табл. 1 надано стислу характеристику сільськогосподарських культур як можливих попередників під озимину.
Таблиця 1
Попередники для посіву озимих зернових культур та строки повернення їх на попереднє місце
|
Культура |
Періодичність повернення |
Горох |
Гречка |
Жито |
Кукурудза |
Овес |
Пшениця |
ячмінь |
Соняшник |
Соя |
Однорічні трави |
Ріпак |
Зайняті та сидеральні пари |
|
Оз. пшениця |
2-3 |
Д |
Д |
Н.д |
Д.п |
Д |
Н.д |
Д |
Н.д |
Д |
Д |
Д |
Д |
|
Оз. ячмінь |
1-2 |
Д |
Д |
Д.п |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д.п |
Д |
Д |
Д |
Д |
|
Оз. жито |
1-2 |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д |
Д |
Д |
Д |
Д |
|
Оз. ріпак |
3-4 |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д.п |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д |
Н.д |
Д |
Д– добрий попередник; Д.п. – допустимий попередник; Н.д.- недопустимий попередник
Особливу увагу потрібно звернути на гостру необхідність уведення у виробництво, як на півночі, так і на півдні області, сидератів під озиму пшеницю, яку розміщують після вико-вівсяної сумішки, ранньої картоплі та інших культур, зібраних у травні – на початку червня. після звільнення ґрунту від таких попередників площа до висівання озимини перебуває в паровому стані. Значне поліпшення умов для озимих, дає заміна такого пару на сидеральний. Для цього після збирання попередників та дискового обробітку ґрунту краще висівати швидкорослі сидеральні культури. Це гарантує формування високого врожаю сидеральної маси. Придатними для цієї мети культурами є суріпиця яра (норма висіву 10 кг/га), гірчиця біла (норма висіву 15 кг/га). Їхня зелена маса, загорнута дисками в ґрунт, восени руйнується повільно, але достатньо, аби продукти руйнування поліпшили водні, поживні, теплові властивості ґрунту та його аерацію. Останнє є надзвичайно важливим для озимини на оглеєних ґрунтах, оскільки поліпшення аерації підвищує водопроникність ґрунту. А це перешкоджає утворенню льодової кірки – небезпечного чинника впливу на озимину. Ті самі чинники прискорюють весняне розмерзання ґрунту, запобігають водній ерозії, створюють оптимальний поживний режим для рослин, що прискорює достигання останніх та підвищує урожайність. Необхідність мати в полях сівозміни, які на сьогодні розробляються, поукісні та пожнивні посіви сидеральних культур для подальшого посіву озимини диктується ще й тим, що площі сучасного землекористування сільгосппідприємств насичені зерновими культурами, що негативно впливає, в тому числі, і на фітосанітарну ситуацію в агроценозах. Для посівів проміжних культур на території області достатньо і тривалості теплого періоду і вологи, щоб сформувалася певна кількість зеленої маси посіяних культур, які своєю рослинною масою та роботою кореневої системи поповнять органічну складову ґрунтового поглинального комплексу, позитивно вплинуть як на розпушення кореневою системою сидеральної культури верхнього родючого шару ґрунту, так і дозволять спровокувати сходи бур’янів. Такі посіви будуть носити і удобрювальну, і санітарну, і меліоративну, і протиерозійну, і екологічну, і цілу низку інших позитивних функцій відносно всіх ґрунтових відмін, які обробляються землекористувачами Чернігівщини.
Серед непарових попередників кращими є: кукурудза на силос і гречка. Зайняті пари в структурі попередників озимих мають становити біля 70%. Саме ці площі слід відводити під їх посіви за інтенсивними технологіями із застосуванням відповідного комплексу агротехнічних та агрохімічних заходів.
У структурі посівних площ зернові культури мають становити 50-60%, у зерновому клині понад 40% посівних площ повинні займати озимі колосові культури. На кращих ґрунтах Полісся та в Лісостепу слід віддавати перевагу озимій пшениці, а на легких ґрунтах – озимому житу.
Питому вагу жита в структурі озимого клину в господарствах поліської зони слід мати як мінімум на рівні 40 відсотків. Проте у виробничих умовах жито розміщують після гірших попередників на малородючих ділянках, під нього майже не вносять добрив, не дотримуються оптимальних строків сівби, що і призводить до зниження врожайності та рентабельності його вирощування. Виділяється жито серед зернових колосових культур невибагливістю, посухостійкістю, холодостійкістю. Відзначається швидким нарощуванням вегетативної маси весною, а тому краще пригнічує бур’яни порівняно з посівами пшениці. Ось чому в Поліссі посіви його необхідно збільшувати, але виробничі площі повинні засіватися з дотриманням всього комплексу технологічних вимог.
Підготовка ґрунту під озимі зернові розпочинається негайно після збирання врожаю попередника. Важливим заходом попереднього обробітку є лущення. Воно дає змогу вдало поєднувати ефективне обмеження чисельності і поширення потенційно небезпечних видів бур’янів, шкідників та хвороб зі збереженням вологи, належного фізичного стану ґрунту перед основним обробітком.
Загальними принципами у системах обробітку ґрунту при вирощуванні озимих зернових повинні бути:
ü післязбиральне лущення полів на глибину від 5-6 до 8-10 см дисковими лущильниками, дисковими боронами або важкими культиваторами, обладнаними стрілчастими лапами; останні знаряддя мають переваги на полях з багаторічним типом забур’яненості;
ü здійснення лущення в єдиному циклі зі збиральними роботами з мінімальним розривом у часі, особливо за посушливих умов;
ü проведення наступного основного обробітку з вирівнюванням і ущільненням поверхні;
ü доведення поля до посівного стану в єдиному технологічному циклі із застосуванням агрегатів, обладнаних розпушувальними або підрізаючими органами, котками чи комбінованими агрегатами типу “Європак”;
ü здійснення передпосівного обробітку в єдиному технологічному циклі із сівбою з мінімальним розривом у часі між ними.
В умовах недостатнього зволоження ґрунту необхідно звернути особливу увагу на збереження і накопичення продуктивної вологи у їх допосівний період. Незалежно від способу підготовки ґрунту обробіток повинен мати вологозберігаючий напрямок, а після сівби необхідно практикувати прикочування ґрунту.
Оцінка запасів продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-20 см
у період сівба-сходи озимих культур, мм
< 4 – насіння не проростає
5-10 – запаси вологи незадовільні, проростання насіння затримується
11-20 – недостатні запаси вологи
21-30 – запаси вологи достатні, щоб забезпечити появу дружних сходів
>30 – оптимальні умови зволоження
Оранка плугами з передплужниками (на 20-22 см) в агрегаті з котками має бути основним способом підготовки ґрунту після багаторічних трав та на задернілих ґрунтах і сильно ущільнених полях. Загальною і обов’язковою вимогою при цьому має бути проведення лущення дисковими знаряддями та проведення оранки не пізніше як за місяць до оптимальних строків сівби озимих. Після непарових попередників також повинна переважати загальноприйнята оранка. Проте її глибину на більш окультурених полях можна зменшувати до 16-19; 12-14 см. Завчасно зорані поля в міру потреби обробляються боронами або культиваторами з боронами для знищення бур’янів і збереження ґрунтової вологи.
Передпосівний обробіток на зораних площах краще проводити комбінованими агрегатами як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва (Європак-600, Комбінатор, АГ-6, ККП-6 та ін.). За відсутності таких агрегатів підготовку ґрунту виконують культиватором з боронами, а краще культиваторами з обертовими боронами.
Після пізнозбираних попередників доцільно проводити безполицевий обробіток. До таких попередників, перш за все, відноситься кукурудза на силос, гречка та інші. Обробіток ґрунту в цих випадках проводять за допомогою дискових, плоскорізних та комбінованих агрегатів. При цьому незалежно від попередника, глибини обробітку і знарядь обробітку обов’язковим є негайне доведення поля до стану посівної придатності.
Перевагою безполицевого обробітку є скорочення витрат робочого часу, строків виконання робіт та заощадження пального.
Ще більшими ці заощадження можуть бути при застосуванні «прямої» сівби. У системі землеробства зони Лісостепу така технічна і технологічна система може бути ефективно задіяна після попередників, що вивільняють поле близько до оптимальних строків сівби або навіть дещо пізніше. При звільненні поля задовго (1-1,5 місяці до сівби) абсолютно необхідним стає внесення гербіцидів суцільної дії, що може нівелювати економічні і організаційні переваги такого технологічного заходу.
В умовах області застосування технології No-till при вирощуванні озимої пшениці буде економічно обґрунтованим лише на чистих від бур’янів полях та за наявності в посівному шарі 10-15 мм продуктивної вологи. Після стерньових попередників, кукурудзи на силос перевагу мають спеціальні сівалки, обладнані дисковими сошниками (Грейт-Плейнс, СДМ-2223), після гороху, сої, ріпаку, гречки – посівні комплекси типу АТД-9.35 корпорації «Агро-Союз», які забезпечують рівномірний за площею і оптимальний за глибиною висів насіння у вологий ґрунт, що є визначальним чинником отримання повноцінних сходів озимини.
Для доброго розвитку рослин озимих культур на зерно важливо створити оптимальну щільність будови орного шару, яка на дерново-підзолистих супіщаних і суглинкових ґрунтах повинна становити – відповідно 1,10 і 1,30 г/см3. Якщо щільність ґрунту вища від оптимальної, то це негативно впливає на його поживний режим, на ріст кореневої системи. надто розпушені ґрунти, особливо в посушливі роки, не дозволяють висіяному насінню озимих взяти необхідну кількість вологи, а при осінньому осіданні посівного шару вузол кущіння рослин міститься біля самої поверхні і взимку озимі швидко вимерзають.
Удобрення. Високі врожаї зерна озимих зернових доброї якості отримують у сівозмінах, де систематично вносять органічні і мінеральні добрива в рекомендованих нормах. Застосована система добрив повинна поєднувати основне внесення з підкормками азотом.
Норми мінеральних добрив, строки і способи їх внесення ураховують з рівнем удобрення попередника, а також із забезпеченістю ґрунту елементами живлення.
Результати наукових досліджень з озимими культурами Інституту сільськогосподарської мікробіології та інших науково-дослідних установ зони Полісся і Лісостепу України показують , що середня доза під пшеницю озиму становить: азоту (N) – 90, фосфору (P2O5) – 60 і калію (K2O) – 80 кг/га, під інші озимі зернові культури, відповідно, 70, 50 і 60 кг/га діючої речовини. Під пшеницю озиму можна застосовувати як прості, так і складні мінеральні добрива. З простих форм краще вносити менш рухомі для зниження їх втрат з фільтраційними водами.
Під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію необхідно внести фосфорно-калійні добрива. Можна частину їх внести і локально, одночасно з сівбою, але їх доза при цьому не повинна перевищувати 10-15 кг/га д.р., щоб застерегти пригнічення проростків рослин. Перенесення недовнесених до сівби фосфорно-калійних добрив у підживлення має досить низьку ефективність. Азотні добрива, безумовно, краще вносити під озимі культури роздрібно. Перед сівбою слід внести їх у дозах 25-30 кг/га д.р. лише на малозабезпечених елементами живлення ґрунтах, а також після кукурудзи на силос та однорічних злакових трав, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту.
Після зернобобових культур доцільне внесення фосфорних туків (Р20-30)на чорноземах, на ґрунтах дерново-підзолистого типу повного мінерального удобрення у вигляді нітроамофоски 1-1,5 ц/га, краще локально. На початку кущіння внесення рідких добрив типу Інтермаг.
При розміщенні озимих після стерньових, кукурудзи і соняшнику, доцільно до передпосівного обробітку внесення азотних добрив (КАСів) 50-60 л/га в поєднанні з деструктором стерні, наприклад, Вермистимом Д і інш.
Оптимальна реакція (рН) ґрунтового розчину для росту і розвитку пшениці озимої знаходиться в межах 6,3-7,0, тому на кислих ґрунтах при її сівбі потрібно передбачити застосування вапна у невисоких дозах для нейтралізації підкислювальної дії мінеральних добрив, або розміщувати її на площах, які були провапновані заздалегідь. За рахунок цих заходів можна буде одержати зростання продуктивності полів на 0,7-1,0 т/га в зернових одиницях.
Сортовий склад. Основна передумова отримання високих урожаїв – це насамперед вибір сортового складу, який для кожної ґрунтово-кліматичної зони різний.
За даними науковців, протягом останніх 20-30 років доля участі сорту у збільшенні врожайності становила 31-58%, однак сьогодні потенціал сортів використовується в середньому лише на 30-35%, що залежить не лише від агротехніки і технологічного забезпечення, а й від генетичного потенціалу адаптації сортів до конкретних агроекологічних умов.
Сьогодні до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 315 сортів пшениці м’якої озимої, 34 – жита озимого, 28 – тритикале озимого, 49 ячменю озимого, 192 ріпаку озимого. У переліку сортів широко представлені сорти іноземного походження, особливо у ріпаку озимого. Сільгоспвиробнику досить складно розібратися в такому різноманітті. Тим паче, щороку Реєстр поповнюється 50-80 нових сортів рослин озимих видів. При цьому для виробника існуючої достовірної і об’єктивної інформації щодо особливостей і переваг того чи іншого сорту, їх поведінки за виробництва в тих чи інших агрокліматичних умовах явно недостатньо.
За результатами кваліфікаційної експертизи сортів рослин у ґрунтово-кліматичних (Поліській і Лісостеповій) зонах Чернігівщини, філія Чернігівський ОДЦЕСР Українського інституту експертизи сортів рослин пропонує зосередити увагу на доборі сортів із наступного рекомендаційного переліку (табл.2).
Таблиця 2
Рекомендації по використанню сортів рослин озимих видів
у ґрунтово-кліматичних умовах Чернігівської області (пшениця м’яка озима)
|
Назва сорту
|
Реєстрація |
Заявник |
Зона |
Продуктивність |
Стиглість |
Зимостійкість |
Стійкість до (балів): |
Якість |
Сортотип |
|||
|
посухи |
вилягання |
осипання |
хвороб |
|||||||||
| Поліська 90 |
1994 |
ННЦ „ІЗ” |
ЛП |
5 |
сс |
7 |
5 |
5 |
8 |
5 |
цін |
ср |
| Подолянка |
2003 |
ІФРГ, МІП |
СЛП |
9 |
ср |
7-8 |
7-8 |
7-8 |
7-9 |
7 |
слн |
ср |
| Колумбія |
2003 |
ІФРГ, МІП |
СЛП |
9 |
рс |
5-6 |
5 |
7-9 |
7-9 |
7-9 |
слн |
нк |
| Смуглянка |
2004 |
ІФРГ, МІП |
СЛП |
9 |
ср |
6 |
7-9 |
9 |
7-9 |
7-9 |
слн |
нк |
| Переяславка |
2004 |
ІФРГ, МІП |
СЛП |
7-9 |
ср |
7-8 |
7 |
7-9 |
9 |
7-9 |
слн |
нк |
| Фаворитка |
2005 |
ІФРГ |
ЛП |
8 |
сс |
7 |
7 |
8-9 |
8-9 |
8-9 |
цін |
ср |
| Столична |
2005 |
ННЦ “ІЗ” |
ЛП |
8 |
сс |
7-8 |
7 |
7-8 |
8 |
8 |
цін |
ср |
| Либідь |
2006 |
ІФРГ |
СЛП |
7-9 |
сс |
7-9 |
7-8 |
7-9 |
7-9 |
7 |
слн |
ср |
| Золотоколоса |
2006 |
ІФРГ |
СЛП |
9 |
сс |
7 |
7 |
8-9 |
9 |
7-9 |
цін |
нк |
| Писанка * |
2006 |
СГІ |
СЛ |
7-9 |
ср |
7-8 |
8-9 |
7-8 |
8-9 |
7-9 |
слн |
ср |
| Богдана |
2006 |
ІФРГ |
СЛП |
8-9 |
сс |
7-9 |
8-9 |
8-9 |
8-9 |
7-9 |
слн |
ср |
| Шестопалівка * |
2007 |
ПП „Бор” |
СЛ |
8-9 |
рс |
8 |
8 |
8-9 |
8-9 |
7 |
слн |
ср |
| Скарбниця * |
2007 |
СГІ |
СЛ |
7-9 |
ср |
8 |
7-8 |
8-9 |
8-9 |
7 |
слн |
ср |
| Снігурка |
2007 |
ІФРГ |
СЛ |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8-9 |
8-9 |
7 |
слн |
ср |
| Тітона * |
2008 |
ПП „Бор” |
СЛП |
8-9 |
ср |
8 |
8 |
8 |
8-9 |
7-8 |
слн |
ср |
| Богиня * |
2008 |
Донецьк. ІАПВ |
СЛ |
8 |
ср |
8 |
7-8 |
9 |
8-9 |
7-8 |
слн |
нк |
| Косовиця * |
2008 |
СГІ |
СЛ |
8-9 |
ср |
8-9 |
8 |
8-9 |
8-9 |
7-8 |
слн |
ср |
| Трипільська |
2008 |
ФГ “Теософ” |
СЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8-9 |
8-9 |
7-8 |
слн |
ср |
| Царівна |
2008 |
БЦ СДС |
ЛП |
8 |
ср |
8-9 |
8 |
8-9 |
8 |
7-8 |
слн. |
нк |
| Волошкова * |
2008 |
МІП |
ЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
цін |
ср |
| Паляниця |
2008 |
Луган.ІАПВ |
СЛ |
8-9 |
ср |
8 |
8 |
9 |
8-9 |
7-8 |
цін |
нк |
| Колос
миронівщини * |
2008 |
МІП |
ЛП |
8 |
сс |
8 |
8 |
8-9 |
8 |
7-8 |
цін |
ср |
| Аналог * |
2008 |
ННЦ „ІЗ” |
Л |
8 |
рс |
7-8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
нк |
| Ювілейна 100 |
2008 |
Краснод.НДІСГ |
СЛ |
8-9 |
рс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
нк |
| Ясногірка |
2009 |
ІФРГ |
СЛП |
9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
ср |
| Почаївка |
2009 |
ІФРГ |
СЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
ср |
| Пам”яті Ремесла * |
2009 |
ІФРГ, Арт.СДС |
СЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
ср |
| Солоха |
2009 |
ІФРГ |
СЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
цін |
ср |
| Славна |
2010 |
ІФРГ, МІП |
СЛП |
9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
цін |
ср |
| Чорнява |
2010 |
ІФРГ |
СЛП |
8-9 |
сс |
7-8 |
7-8 |
8 |
8 |
7-8 |
цін |
ср |
| Нива Київщини |
2010 |
ІФРГ |
СЛП |
8-9 |
сс |
7-8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
нк |
| Заграва одеська * |
2010 |
СГІ, ”Селена” |
СЛ |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
ср |
| Епоха одеська * |
2010 |
СГІ, ”Селена” |
СЛ |
8-9 |
ср |
8 |
7-8 |
8 |
8 |
8 |
слн |
ср |
| Гордовита * |
2010 |
ІР |
ЛП |
8 |
ср |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
цін |
ср |
| Ареал ювілейний* |
2010 |
ПП ”СОРТ” |
СЛП |
8 |
ср |
7 |
8 |
8 |
8 |
8 |
цін |
ср |
| Княгиня Ольга* |
2011 |
СГІ |
СЛП |
9 |
ср |
7-8 |
8 |
8 |
8 |
7-8 |
слн |
ср |
| Благо* |
2011 |
ІЗПРУ |
СЛП |
8 |
ср |
8 |
8-9 |
8 |
8 |
8 |
цін |
ср |
| Голубка одеська* |
2011 |
СГІ |
СЛП |
8 |
ср |
8 |
8-9 |
8 |
8 |
8 |
сил |
ср |
| Сей лор* |
2012 |
Франція |
ЛП |
8-9 |
сс |
8 |
8 |
9 |
9 |
9 |
цін |
ср |
| Арктіс* |
2012 |
Німеччина |
ЛП |
8 |
сс |
8 |
9 |
9 |
9 |
9 |
слн |
ср |
| Легенда
миронівська |
2012 |
МІП |
П |
8 |
ср |
8 |
9 |
9 |
9 |
9 |
цін |
ср |
| Царичанка* |
2013 |
Полтавська ДАА |
П |
8 |
ср |
8 |
8 |
9 |
9 |
9 |
слн |
ср |
| Марія* |
2013 |
ННЦ ІЗ |
С |
8 |
рс |
8 |
9 |
9 |
9 |
5-9 |
слн |
ср |
| Ювівата 60* |
2013 |
Носівська СДС |
П |
7-8 |
ср |
8 |
8-9 |
9 |
9 |
9 |
ф |
ср |
| Золотоноша* |
2014 |
ІФРГ |
СЛП |
8 |
сс |
8-9 |
8-9 |
9 |
9 |
7-9 |
слн |
ср |
| Борія* |
2014 |
ІФРГ |
СЛП |
8 |
ср |
8-9 |
8-9 |
9 |
9 |
8-9 |
слн |
ср |
| Зиск* |
2014 |
СГІ |
СЛП |
8 |
ср |
8-9 |
8-9 |
9 |
9 |
8-9 |
слн |
ср |
| Балатон* |
2014 |
Австрія |
ЛП |
8 |
ср |
8-9 |
8-9 |
9 |
9 |
8-9 |
цін |
ср |
| Колоніа* |
2014 |
Франція |
ЛП |
8 |
сс |
8-9 |
8-9 |
9 |
9 |
8-9 |
цін |
ср |
* – видано патент на майнове право інтелектуальної власності на сорт
Результати останніх років кваліфікаційної експертизи сортів рослин сільгоспвиробник може знайти на сайтах Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, районних облдержадміністрацій, Українського інституту експертизи сортів рослин. На оновленому сайті останнього представлено офіційні видання бюлетенів з наведенням офіційного опису та показників господарської придатності сортів рослин.
Для сортів інтенсивного типу слід відводити оптимальні за агрохімічними показниками ґрунти – рН не нижче 6,0, вміст гумусу не менше 2,0%, вміст рухомих сполук фосфору і калію не менше 150 мг/кг ґрунту. За оптимальних строків посіву та застосування інтенсивних технологій виробництва на цих ґрунтах такі нові сорти, як Приваблива (2015 р.), Золотоноша, Ліль, Борія, Зиск, Банкір, Нива одеська, Маланка (2014 р.), Благо, Голубка одеська, Спасівка, Княгиня Ольга, Лебідка одеська, Журавка одеська, Калита (2011 р.), Ужинок, Чорнява (2010 р.), Ясногірка, Солоха (2009 р.), Косовиця, Трипільська, Паляниця (2008 р.), Тітона (2007 р.), Смуглянка, Фаворитка, Золотоколоса (2004-2006 рр.) здатні забезпечувати максимально високі врожаї. За сприятливих умов у сортовипробуванні Прилуцької лабораторії філії Чернігівський ОДЦЕСР за обмежених ресурсів впливу на формування урожаю рівень їх продуктивності сягав 65-80 ц/га.
Високі та стабільні врожаї можна отримати, використовуючи у виробництві сорти універсального типу, які характеризуються більшою адаптивністю до несприятливих умов вирощування, дещо меншими вимогами до агрофону та попередників. Як правило, вони формують високий урожай за інтенсивної технології та середній за загальноприйнятими технологіями вирощування. З нових сортів, внесених до Реєстру, це – Москаль (2015 р.), Полтавка, Балатон, Дамар, Фермерка, Колоніа (2014 р.), Марія, Хист, Царичанка, Ювівата 60, Задумка одеська (2013 р.), Легенда Миронівська, Арктіс, Сейлор, Сотниця (2012 р.), Ластівка одеська (2011 р.), Заграва одеська, Епоха одеська, Ареал ювілейний, Нива Київщини, Гордовита, (2010 р.), Пам’яті Ремесла, Почаївка (2009 р.), Богиня, Колос Миронівщини, Царівна, Волошкова (2008 р.).
Підвищені ознаки стійкості до несприятливих умов середовища властиві сортам Гордовита, Заграва одеська, Ареал ювілейний (зимостійкість), Колос Миронівщини, Тітона, Ювілейна 100, Паляниця, Косовиця, Нива Київщини та інші (посухостійкість). Високий вміст білка мають Почаївка, Заграва одеська, Яворина, Нива Київщини.
В зони Лісостепу і навіть Полісся необхідно залучати сорти південного степового екотипу, створені в Селекційно-генетичному інституті. Сортовипробування свідчить високу їх продуктивність у цих природних регіонах, що пов’язується з просуванням жорстких посушливих явищ в Україні з півдня на північ. Разом із тим, таким сортам як Княгиня Ольга, Статна, Благо, Голубка одеська притаманні високі властивості зимостійкості.
У господарствах доцільно вирощувати 2-3 сорти. Поряд з інтенсивними слід культивувати менш вибагливі до природного середовища. Не слід відмовлятися від таких відомих високопродуктивних сортів, як Смуглянка, Фаворитка, Золотоколоса, а поєднувати їх виробництво з добре адаптованими до умов вирощування та технологічних відхилень сортами Поліська 90, Подолянка, Столична.
У післяреєстраційному вивченні на Поліссі (філія Чернігівський ОДЦЕСР) за шести- та п’ятирічного вивчення найбільшу продуктивність та стабільність урожаю продемонстрували сорти Подолянка, Смуглянка, Столична, Золотоколоса (53-56 ц/га), за чотирирічного – Паляниця, Трипільська (схильна до враження сажкою), Ласуня, Почаївка, Ясногірка, Сонечко (51-55 ц/га), за трирічного – Чорнява, Заграва одеська, Хоревиця, Яворина, Ужинок, Істина одеська, Ареал ювілейний, Гордовита, Славна, Єврофіт, Нива Київщини, Вільшана (51-56 ц/га), за дворічного – Подолянка, Сейлор, Фіделіус, (50-53 ц/га). У сприятливих умовах 2014 року за строків посіву 19-30 вересня значна кількість сортів сформувала урожайність на рівні 65-75 ц/га (Каланча, Розкішна, Чорнява, Чародійка білоцерківська, Заграва одеська, Дарунок Поділля, Мулан, Сейлор, Арктіс, Єврофіт, Ювівата 60, Тацітус, Торрілд, Краєвид). Отже, господарствам, розташованим у Поліссі, слід звернути увагу саме на ці сорти, які пройшли додаткове вивчення.
Кращі із сортів жита, які пропонуються виробнику – це добре відомі нам Боротьба, Інтенсивне 95, Харківське 98, Інтенсивне 99, Синтетик, Хлібне, Пікассо, Забава та нові – КВС Магніфіко, Палаццо, Гуттіно Бразетто, урожайність яких у вивченні сягала 62-66 ц/га. Нові сорти створені у Носівській селекційно-дослідній станції – Кобза та Жатва. При доборі сортів жита, необхідно звернути увагу на те, що до Реєстру внесені як звичайні сорти, так і сорти-синтетики та гібриди ФІ (останні, як правило іноземного походження).
Серед сортів тритикале озимого перевагу слід надавати таким, як Славетне, Гарне, Раритет, Інтерес, Паво.
Підготовка насіння. Формування високопродуктивних посівів озимих зернових культур досягається появою своєчасних і дружних сходів, що забезпечується використанням високоякісного насіннєвого матеріалу.
Насіння для сівби озимих необхідно використати лише з насінницьких посівів, яке за посівними кондиціями відповідає 1 класу, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 2240-93. Маса 1000 насінин сортів пшениці озимої повинна бути не менше 40 г, жита – 30 г, що досягається його очищенням і сортуванням, з високими показниками енергії проростання і лабораторної схожості. Значне зниження цих показників нерідко є однією із причин зменшення врожайності.
Для запобігання розвитку шкідливих організмів, що можуть значно знизити величину майбутнього потенційного врожаю, сівбу слід провести обов’язково протруєним насінням, використовуючи один із рекомендованих препаратів, що ввійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні в 2015 році».
Для боротьби з летючою сажкою необхідно обов’язково застосовувати системні протруйники, оскільки інфекція зберігається не на поверхні насіння, а в середині зародка.
Слід пам’ятати, що низка системних препаратів (Байтан Універсал, Раксіл, Вінцит, Сумі-8 та ін.) вкорочують довжину колеоптиле, а тому це потрібно враховувати при визначенні глибини загортання насіння.
Проти комплексу хвороб (сажки, кореневі гнилі, септоріозу борошнистої роси, снігової плісняви тощо) і шкідників (хлібного жука, цикади, попелиці, злакової мухи, трипсів) насіння пшениці озимої краще протруювати препаратами, які в складі діючої речовини мають імідоклоприд (Юнта Квадро 373,4 FS, 1,4-1,6 л/т; Прем’єр Голд, 1,5-2,0 л/т; Нупрід Макс, 2,5 л/т), або ж застосувати комплекс препаратів, який поєднує захист від хвороб та шкідників, наприклад, Оріус Універсал FS (1,75-2,0 л/т)+Сідопрід (0,3-0,8 л/т).
Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби непротруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.
У процесі підготовки насіння до сівби необхідно використати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Для пшениці озимої рекомендується Поліміксобактерин, функціональною основою якого є фосфатмобілізівна бактерія Paenibacillus polymyxa КВ. Крім мобілізації фосфатів ґрунту, бактерія активно продукує фітогормони, тому препарат можна вважати рістстимулювальним. За даними Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН його застосування забезпечує істотне збільшення врожайності культури. Поліміксобактерин має стійкі до впливу зовнішніх факторів бактеріальні спори, тому можливе його поєднання з пестицидами при обробці насіння. Це значно розширює можливості його застосування.
На основі штаму Azospirillum brasilense 18-2 створено мікробний препарат для жита озимого – Діазобактерин, який забезпечує збільшення польової схожості насіння, підвищення активності асоціативної азотфіксації в кореневій зоні рослин. Комплексна дія препарату сприяє збільшенню врожайності культури, вмісту білка в зерні та покращенню його амінокислотного складу. Урожайність культури від бактеризації зростає на 12-30%.
Слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин унаслідок впливу на їх розвиток та інтенсивність накопичення цукрів.
Строки сівби. На одержання оптимальної густоти стеблостою і подальший ріст і розвиток озимих культур суттєвий вплив мають строки сівби. Саме від них залежить інтенсивність осіннього, найбільш продуктивного кущення рослин, їх загартованість до несприятливих умов зимівлі. Дослідженнями встановлено, що озимі культури формують найвищу зимостійкість і продуктивність за тривалості осінньої вегетації 45-50 днів (набирається сума температур 550-580оС), завдяки чому утворюється 2-3 синхронно розвинені пагони, які, як правило, є найбільш продуктивними, морозо- і зимостійкими.
При запізненні з сівбою скорочується період осіннього кущіння, погіршуються умови проходження цього процесу (посіяні у вересні озимі починають кущитися на 15-20 день, у жовтні – на 50-60 день). До припинення вегетації в більшості випадків рослини пізніх строків сівби не встигають розкущитись, і основний процес кущення переноситься на весну в менш сприятливі умови (довший день, підвищені температури), що призводить до зниження продуктивності рослин на 20-30%.
За багаторічними дослідженнями Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН і виробничими спостереженнями визначено оптимальні строки сівби озимих культур (табл. 3).
Таблиця 3
Науково обґрунтовані строки сівби озимих культур у Чернігівській області
|
Культура |
Зона |
Строки сівби |
||
|
Оптимальні |
Допустимі |
|||
|
Ранні |
Пізні |
|||
|
Пшениця озима |
Полісся |
05.09-15.09 |
01.09-4.09 |
16.09-30.09 |
|
Лісостеп |
10.09-20.09 |
06.09-9.09 |
21.09-5.10 |
|
| Жито озиме |
Полісся |
10.09-20.09 |
05.09-9.09 |
21.09-30.09 |
|
Лісостеп |
15.09-25.09 |
10.09-14.09 |
26.09-5.10 |
|
| Тритикале озиме |
Полісся і Лісостеп |
15.09-25.09 |
10.09-14.09 |
26.09-5.10 |
Вплив строків посіву на врожайність сортів демонструють і дані, отримані в післяреєстраційному вивченні в філії Чернігівський ОДЦЕСРО. Так, за посіву 19.09.2013 року середня врожайність у досліді (30 сортів) склала 61,5 ц/га, 26.09.3013 року (18 сортів) – 61,1 ц/га, 30.09.2013 (20 сортів) – 57,4 ц/га, 02.10.2013 року (35 сортів) – 47,0 ц/га.
Норми висіву насіння. Норми висіву встановлюють з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, родючості ґрунту, строків сівби, сортових особливостей, посівної якості насіння.
Величина продуктивного стеблостою значною мірою залежить від показників загального стеблостою, тому норма висіву насіння повинна бути такою, щоб забезпечити густоту сходів у межах 380-450 шт./м2 та оптимальну густоту стебел перед входом у зиму 750-900 шт./м2.
Оптимальними нормами висіву для озимого жита і пшениці в Чернігівській області визнано 5-6 млн. штук схожих насінин на 1 га.
При високій культурі землеробства, заробці насіння у вологий ґрунт на оптимальну глибину (3-4 см), в оптимальні строки, норми висіву можна зменшити на 20-30%. І навпаки, надмірно глибока заробка насіння у невирівняний, неущільнений сухий ґрунт може призвести до того, що навіть за таких норм висіву формується зріджений стеблостій.
Глибина заробки насіння. Дотримання оптимальної та рівномірної глибини заробки насіння – одна з важливих умов одержання своєчасних і дружних сходів, формування посівів із задатками високої продуктивності і зимостійкості, здатних найбільшою мірою реалізувати потенціал продуктивності сорту. За даними досліджень видовження підземної частини стебла на кожен сантиметр понад оптимальної глибини заробки насіння зменшує врожайність зернових культур на 3-5 %.
Глибина заробки насіння озимої пшениці і жита при задовільній вологозабезпеченості повинна становити 2-3 см, а при дефіциті вологи – на 1-2 см більше, але не глибше 4 см.
У зв’язку з цим, останній передпосівний обробіток ґрунту повинен бути проведений на глибину 2-4 см. Це сприятиме створенню оптимальних умов для проростання насіння: з глибинних ущільнених шарів по капілярах буде підходити волога, а через верхній розпушений шар ґрунту до неї буде легко проникати тепло і повітря, полегшуватиметься вихід колеоптиле на поверхню. Дотримання цих агровимог дозволить одержати посіви з високою польовою схожістю – до 75% і більше.
Захист озимих культур від шкідників і хвороб у період осінньої вегетації
Враховуючи великі резерви інфекції у ґрунті, на рослинних рештках, зерні тощо, є загроза ураження майбутніх посівів озимих культур хворобами та пошкодження шкідниками в осінній період, особливо на ранніх посівах озимини в осінній період, коли утримується тепла погода (вище + 12оС), складаються сприятливі умови для розвитку шкідливих організмів. Тому захист озимини в осінній період, навіть за умови обробки насіння інсектицидним протруйником, є невід’ємною складовою системи догляду за посівами, передумовою успішної перезимівлі та формування високого потенціалу продуктивності рослин озимих культур.
У більшості випадків виникає висока вірогідність зараження озимих зернових вірусом жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), яка тим більша, чим раніше висіяна культура. Розповсюджують хворобу переносники вірусу – злакові попелиці та цикадки. Вони мають можливість довше живитись на ранніх посівах і, відповідно, заражувати рослини. Інфікування на ранніх стадіях рослин вірусом ВЖКЯ може призводити до втрати половини врожаю. На пшениці озимій чітка симптоматика хвороби формується навесні, хоч зараження відбувається восени на ранніх посівах, або за тривалого теплого періоду також при оптимальних строках сівби культури.
Восени також значна частина злакових мух заселяє рослини озимих культур, а тому боротьба зі шкідниками озимини доцільна переважно в цей період.
При заселенні посівів злаковими мухами, цикадками, попелицями, личинками хлібного туруна, гусеницями підгризаючих совок за порогової чисельності шкідників (табл. 2) необхідно провести крайові або суцільні обробки одним із інсектицидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Ці препарати використовують також при спалахах чисельності шкідників і у весняно-літній період.
Таблиця 4
Економічні пороги шкідливості (ЕПШ) шкідників пшениці, ячменю і жита у період осінньої вегетації
|
Шкідники |
Фенофаза культури |
ЕПШ |
| Підгризаючі совки |
Сходи – третій листок |
2-3 гусениці на 1 м2 |
| Злакові мухи |
Сходи – третій листок |
40-50 імаго на 100 помахів сачка |
| Мишовидні гризуни |
Осіннє кущення |
3-5 колоній на 1 га |
| Цикадки злакові |
Осіння вегетація |
70-150 екз. на 1 м2 |
| Злакові попелиці |
Осіння вегетація |
100-1000 екз. на 1 м2 |
| Хлібна жужелиця (турун) |
Осіння вегетація |
1-10 жуків і личинок на 1 м2 |
Для боротьби з мишовидними гризунами у фазі осіннього кущіння озимини та протягом зими у нори слід розкласти отруєні зернові принади по 2-3 г на нору, використати гранульовані принади раттідіону, варату, стутоксу, шторму або ін.
Ефективним в цьому випадку є бактеріальний препарат Антимишин, призначений для боротьби з полівками, мишами на посівах озимих культур. Норма витрати його 2 кг/га. Безпечний для людей. Препарат добре поїдається гризунами, швидко викликає розвиток хвороби (через 1-4 доби) та загибель їх у 90-100% випадків у строки до 14 днів. Епізоотія поширюється від місця застосування препарату в радіусі до 1,5 км і триває до півроку.
Озимий ріпак
За останні роки одержано ефективний науково-виробничий досвід отримання в умовах області врожайності насіння озимого ріпаку на рівні 30-40 ц/га.
Особливості агротехніки наступні:
– по-перше – ріпак не вимогливий до попередників, його можна успішно розміщувати після зернових колосових культур, краще після оранки, проте допускається і поверхневий обробіток, за умови додаткового внесення азоту (N30) з метою розкладання стерні. Головне, що треба мати на увазі: як правило, після поверхневого обробітку, а іноді і після оранки, з’являються масові сходи бур’янів, в основному суріпиці, яку доцільно знищити механічним шляхом, – боронуванням або культивацією. Оскільки, ріпак і суріпиця відносяться до однієї родини, боротися після сходів ріпаку з цим бур’яном практично неможливо. Суріпиця пригнічує ріпак до самих морозів. Тому поле під ріпак краще підготувати за 30-20 днів до сівби, а за день до посіву або безпосередньо перед сівбою провести обробіток будь-яким комбінованим агрегатом з метою вирівнювання і боротьби з бур’янами;
– по-друге: глибина посіву ріпаку повинна бути в межах 1-2 см; ложе обов’язково повинно бути твердим.
За відсутності Європаку можливе боронування площі в два сліди з наступним коткуванням кільчато-рубчастими (кембрійськими) котками.
Строк сівби вибирають такий, щоб 1-5 вересня отримати сходи, а ще краще, щоб ріпак у цей час мав два справжніх листки і увійшов у зиму в фазу шести листків. При переростанні ріпаку (фаза 8 листків) за 10-20 днів до замерзання ґрунту обов’язкове внесення ретарданта в половинній дозі проти рекомендованої (0,5 л/га). Найкраще в наших дослідах і у виробничих умовах проявив себе Рітоцил (Р 68). Внесення Рітоцилу можна поєднати з внесенням мікроелементів.
Сортові особливості та норми висіву насіння: як правило вітчизняні сорти в умовах області забезпечують добру перезимівлю, в першу чергу це Свєта і Оділа; звертає на себе увагу суперранній і урожайний сорт вітчизняної селекції Черемош. Норма висіву 0,8-1,0 млн/га або 5-6 кг/га.
В умовах області добре зарекомендували себе і сорти закордонної селекції, в першу чергу, фірми Лембке: Геркулес, БЦ 9800, також у виробничих умовах добре показав себе найбільш зимостійкий сорт закордонної селекції Секюр (компанія Монсанто), а також зимостійкий сорт німецької селекції Валеско. Норма висіву гібридів закордонної селекції 600 тис./га або 1,1 посівна одиниця, для сортів – 800 тис./га.
Особливості застосування добрив. Для формування потужної кореневої системи і доброї зимостійкості рослин ріпаку під посів доцільно на чорноземах вносити фосфорні добрива з розрахунку Р20-40 або амофосу 0,5-1 ц/га. При формуванні 4-6 справжніх листочків посіви ріпаку обробити рідкими хелатними добривами з мікроелементами в рекомендованих дозах.
Для більш високого накопичення цукрів обробку посівів рідкими добривами за 2-3 тижні до входу в зиму (10-20 жовтня) потрібно поєднати з внесенням препарату Тілт.
При сівбі на дерново-підзолистих ґрунтах доцільно локально внести 1,0-2,0 ц/га складних добрив (N16-32Р16-32К16-32) і на чорноземах – 0,5-1,0 ц/га у вигляді амофосу (N8-16Р22-48). Така система удобрення дозволить закласти основу для отримання врожайності ріпаку на рівні 2,5-3,0 т/га.
Для отримання врожайності ріпаку на рівні 3,5-4,0 т/га доцільне основне удобрення з розрахунку N30-45Р40-60К60-90.
У другій-третій декаді жовтня необхідним є внесення мікроелементів, краще “Інтермаг олійні” 1,5-2,0 л/га (вартістю 40-80 грн./га).
Також, доцільне внесення туків з умістом сірки 2-12%, що буде сприяти інтенсивному росту кореневої системи ріпаку і високій зимостійкості.
У технології вирощування ріпаку використовують мікробний препарат Альбобактерин (на основі фосфатмобілізивних бактерій). Застосування зазначеного препарату сприяє зростанню врожайності на 18-20% і вмісту олії в зерні на 0,8-2,1%.
Слід відмітити, що після перезимівлі ріпак потребує ретельного догляду, трьохкратного внесення азотних добрив, мікроелементів, особливо бору і в умовах ринкових відносин ці затрати завжди окупаються навіть при врожайності 2,0-2,5 т/га.
КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ – 2015
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН пропонує до реалізації елітне та репродукційне насіння високоврожайних сортів озимих зернових колосових культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин України та мікробні препарати для підвищення врожайності та захисту від хвороб озимих культур та пошкодження їх гризунами.
СОРТИ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
Поліська 90
Оригінатор – Інститут землеробства НААН. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України на 1994 р.
Зимостійкість і морозостійкість середня; стійкий до борошнистої роси, бурої іржи, септоріозу. Різновид – еритроспермум, колос середньої величини, пірамідальної форми, зернівка червоного кольору; ·середньостиглий, інтенсивного типу, висота рослин 105-110 см, добре реагує на азотне живлення; дружно достигає, стійкість до вилягання висока;за якісними показниками зерна відноситься до цінних пшениць, перевищує стандарт Миронівську 61;· зерно містить 26-28% сирої клейковини, загальна хлібопекарська оцінка 4.0 – 4.3 бала. Потенційна врожайність зерна 6,2 т/га.
Волошкова
Оригінатор – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН, Інститут фізіології рослин і генетики НААН, занесений до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2008 року. Різновидність – лютесценс.
Сорт інтенсивного типу, універсального використання. Середньорослий, середньостиглий, високо зимостійкий, посухостійкий. Середньостійкий до ураження бурою іржею і септоріозом листя, стійкий до ураження борошнистою росою, вилягання та обсипання зерна. Максимальна врожайність – 100 ц/га. Відноситься до цінних пшениць.
Заграва одеська
Оригінатор – Селекційно-генетичний інститут НААН України. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України на 2010 р.
Сорт високоінтенсивного типу універсального використання. Формує високий врожай за рахунок поєднання великого, добре озерненого колоса (54-62 зерен) і високої кущистості (633-715 продуктивних стебел на 1 м2). Вегетаційний період 278-283 днів, сорт відноситься до середньостиглих. Середньорослого типу (92-101 см), високостійкий до вилягання. Характерзується підвищеною посухо-жаростійкістю (9 балів) і морозостійкістю (7-8 балів). Генетичний потенціал сорту – 100-110 ц/га.
СОРТИ ЖИТА ОЗИМОГО
Боротьба
Сорт синтетик. Створений з використанням домінантно-короткостеблих донорів. Внесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1993 році для зон Полісся, Лісостепу та Степу. Різновидність вульгаре. Колос щільний, колоскова луска ланцетна з добре вираженою нервацією, остюки середньої довжини, напіврозходяться. Зернівка напіввідкрита, овальна, сіро-зелена, маса 1000 зерен 42 г. Сорт середньостиглий, висота рослин 115-133 см, стебло потовщене, циліндричне, листки широкі, вкорочені, темно-зелені зі сизим кольором. Зимостійкість хороша, стійкість до вилягання, осипання та посухи висока. Стійкість до хвороб задовільна. Напрямок використання – зерновий. Вміст білка – 10-11%. Хлібопекарські якості високі.
Жатва
Сорт – синтетик з двох гомозиготних ліній. Внесений до Реєстру рослин України з 2013 року.
Висота рослин не перевищує 110 см. Стебло, листя, колос, квіткові луски з восковим нальотом. Колос призматичний, середньої щільності, довжиною 11-13 см, при квітуванні – прямостоячий, при дозріванні – пониклий. Озерненість колосу 90-92 %. Маса 1000 зерен 52 – 56 г. Середньостиглий. Стійкий до вилягання, грибкових захворювань і проростання на пні. Висококущистий, при зрідженні відростає весною. Врожайність при достатньому живленні до 10 т/га. Число падіння 220-260. Вміст білка в зерні 12,0 %. Відмінні борошномельні та хлібопекарські якості.
МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ
Діазобактерин
Призначений для передпосівної обробки насіння озимого жита з метою підвищення урожайності та поліпшення якості зерна.
Дія біопрепарату комплексна. Він стимулює ріст і розвиток рослин завдяки наявності у ньому біологічно активних сполук, що значно збільшує абсорбційну здатність коренів і, як наслідок, підвищує використання поживних речовин рослиною. Підсилює активність фіксації молекулярного азоту у кореневій зоні. Крім того, бактеризовані рослини більш стійкі до низки захворювань, що позитивно позначається на фітосанітарному стані агроценозів.
Використання Діазобактерину еквівалентне внесенню 30 кг/га мінерального азоту. Сприяє підвищенню врожайності на 15–30 %.
Альбобактерин
Мікробний препарат для бактеризації насіння озимого ріпаку з метою покращення фосфорного живлення рослин та підвищення їх продуктивності.
Механізм дії препарату пов’язаний з властивістю бактерій Achromobacter album 1122 продукувати органічні кислоти та фосфатазу, що забезпечує розчинення важкорозчинних мінеральних і органічних фосфатів ґрунту, внаслідок чого рослини в процесі свого розвитку одержують додаткове живлення фосфором з ґрунтових резервів. Бактерії також продукують стимулятори росту рослин та вітаміни групи В, що позитивно впливає на ріст і розвиток рослин. Використання Альбобактерину сприяє підвищенню врожайності озимого ріпаку на 20–35 % та підвищенню олійності насіння.
Поліміксобактерин
Мікробний препарат на основі фосформобілізівних бактерій для інокуляції насіння озимої пшениці. Механізм дії препарату пов’язаний з властивістю бактерій Paenibacillus polymyxa КВ продукувати органічні кислоти та фосфатазу, що забезпечує розчинення важкорозчинних мінеральних та органічних фосфатів ґрунту (внаслідок чого рослини в процесі свого розвитку одержують додаткове живлення фосфором з ґрунтових резервів), а також продукувати стимулятори росту рослин та вітаміни групи В. Підвищує загальний імунний статус рослин. Бактерії Paenibacillus polymyxa КВ резистентні до ряду пестицидів.
Використання Поліміксобактерину еквівалентно внесенню 15–30 кг/га д.р. мінеральних фосфорних добрив. Сприяє підвищенню врожайності озимої пшениці на 10–30 % з покращенням якісних параметрів продукції.
Антимишин
Ефективний бактеріальний препарат, призначений для боротьби з полівками, мишами на посівах зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, пасовищах, в оранжереях, парниках, розсадниках плодових і лісових дерев, а також у різних господарських спорудах (гаражах, підвалах, складах тощо).
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
ПРОПОНУЄМО :
Мікробні препарати для підвищення урожайності та захисту сільськогосподарських культур
|
Назва мікробного препарату |
Сумісність з протруювачами |
С.-г. культура |
Приріст урожаю |
Гектарна доза препарату |
| ДІАЗОБАКТЕРИН |
не сумісний (крім Фундазолу, Байтану, Байлетону) |
озиме жито |
15-30% |
200 г |
| ПОЛІМІКСОБАКТЕРИН |
сумісний |
озима пшениця |
10-25% |
150 мл |
| АЛЬБОБАКТЕРИН |
сумісний |
озимий ріпак |
10-20% |
50 мл |
| АНТИМИШИН |
с.-г. угіддя (посіви пасовища) |
2 кг/га |
||
|
господарські споруди (склади, теплиці, гаражі та ін.) |
0,1-0,2 кг/100 м2 |
|||
Контакти: м. Чернігів, вул. Шевченка, 97, 14027
т./ф.(04622) 3-20-75,(098)09328771, (066)0126481, (067)5821319
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
ПРОПОНУЄ
високоякісне насіння кращих сортів озимих зернових культур
урожаю 2014-2015 рр.
.
|
Культура |
Сорт |
Репродукція |
Потенційна продуктивність, т/га |
| Пшениця озима | Поліська 90 | еліта, перша |
9,0-10,0 |
| Волошкова | еліта |
9,5-10,0 |
|
| Заграва одеська | супер еліта |
10,0-11,0 |
|
| Жито озиме | Боротьба | еліта |
5,0-7,5 |
| Жатва | еліта |
10,0-11,0 |
Контакти: м. Чернігів, вул. Шевченка, 97, 14027, т./ф.(04622) 3-20-75;
Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, т/ф (04646)3-63-10
